Вигівський М. П.

Сортировать по умолчанию названию
  • ТЕПЛООБМІННИК НАГРІВАННЯ НЕЙТРАЛІЗОВАНОЇ ОЛІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ РАФІНУВАННЯ РІПАКОВОЇ ОЛІЇ

    За останні роки світове щорічне виробництво насіння ріпаку перевищує 53 млн т. Основні посівні площі ріпаку розташовані в Китаї, Індії, Канаді, США, Австралії, країнах Європи. Збільшення майже в 8 разів обсягів виробництва ріпаку за останні 30 років зумовлено придатністю продуктів його переробки до харчування, кормового виробництва, виготовлення біопалива та інше. За даними ДКС України у 2010/11 MP посівні площі під ріпак становили 1,9 тис. га (28% посівів), при цьому валовий збір насіння ріпаку склав 3990 тис. т, внутрішня переробка ріпаку становила 600 тис. т, а інша частина насіння (біля 85%) експортувалась, як сировина. Тому для більш ефективного використання природного потенціалу, доцільно впроваджувати в Україні підприємства комплексної й завершеної переробки цієї культури на харчові, технічні та побутові потреби. Дана культура не вимагає ніяких особливих умов для росту. В її склад входять ненасичені жирні кислоти, що володіють лікувальними властивостями. Насіння ріпаку містить 35–52% рослинного жиру, 19–31% збалансованого за амінокислотами білка, 5–12% клітковини. Ріпакова олія може використовуватись в їжі, в вигляді маргарину, майонезу, кулінарних жирів. Також в промисловості, як біопаливо та мастила. Технологічна схема лінії рафінування ріпакової олії зображена на рисунку 1. З ємкості 1 олія насосом 3 прокачується через рукавні фільтри 2 і подається в теплообмінник 4, де відбувається нагрівання до необхідної температури парою низького тиску. У потік нагрітої олії насосом 5 із ємності 6 подається розчин лимонної кислоти. Суміш олії з кислотою подається в змішувач 7, що забезпечує інтенсивне перемішування, а звідти – в ємність 8, у якій відбувається витримка при інтенсивному перемішуванні олії з кислотою. В результаті обробки кислотою відбувається переведення фосфатидів у гідратаційний стан, а також реакція з металами з утворенням цитратів. З ємності 8 суміш олії з кислотою подається в теплообмінник 9, де охолоджується для зменшення омилення при нейтралізації. Потім в потік олії додається розчин лугу для нейтралізації кислоти і вільних жирних кислот олії. Змішування проводиться в змішувачах 12 і 13. Суміш подається в ємність 14, де відбувається реакція. Після реакції з лугом, олія насосом 15 подається в теплообмінник 16 для нагрівання, а потім надходить до відцентрового сепаратора 17 для відділення соапстоків і гідратаційного осаду від олії. З метою отримання соапстоків необхідної концентрації в потік олії насосом 18 з ємності 19 вводиться тепла зм'якшена вода. Соапстоки і гідратаційний осад поступають по лінії виходу важкої фази в ємність 20, а нейтралізована олія – по лінії виходу легкої фази насосом 21 подається в теплообмінник 22, де нагрівається до необхідної температури. Потім, у потік олії подається вода для промивання. Змішування проводиться в змішувачі 23. Суміш олії з водою подається на сепаратор 24, де проводиться їх розділення. Вода подається в жироловушку 25, а олія подається в початкову ємкість ділянки адсорбційної обробки. В даній схемі лінії рафінування ріпакової олії для кожного етапу рафінації потрібна різна температура при якій відбувається процес. Вибір теплообмінних апаратів важливий для заданої лінії рафінування ріпакової олії, а саме після сепаратору для нейтралізованої олії, де необхідно забезпечити інтенсивний теплообмін перед заключним етапом рафінування. Головна задача це інтенсифікація теплообміну шляхом обґрунтування та вибору конструкції апарата та оптимальних режимів роботи. Необхідно розробити й спроектувати теплообмінник, який забезпечить якісну роботу з ріпаковою олією.

    Переглянути