Гапонюк М. М.

Сортировать по умолчанию названию
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВЛОВЛЮВАННЯ В ЦИКЛОННИХ АПАРАТАХ

    Для очищення запиленого повітря і газу на фабриках застосовують механічні та електричні способи пиловловлення. До механічних відносять способи, що використовують силу ваги, відцентрову силу, фільтрування через пористу перегородку і зрошення запиленого повітря водою. Вибір способу залежить від властивостей пилу, що вловлюється. Найпростішим способом очищення газів від механічних частинок є осадження частинок у циклонах . Мета роботи полягає у дослідженні процесу видалення твердої фази з газового середовища. Для визначення ефективності процесу циклонування була підібрана наступна фізична модель: у циклоні частинки рухаються по колу, без зіткнень, рис. 1 Математична модель реалізована за допомогою метода Рунге-Кутта, на основі розробленого алгоритму рішення математичної моделі створено програму на мові Qbasic. Результати розрахунку програми дали можливість проаналізувати вплив окремих факторів на процес пилевловлювання.

    Переглянути
  • ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ СТЕНД ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕРТЯ В ШАРНІРАХ ПРИВІДНИХ ЛАНЦЮГІВ

    Привідні ланцюги мають досить складну будову і асинхронну кінематику на ведучій та веденій зірочках. В Радянському Союзі виробництвом ланцюгів займалися Ленінградський завод «Красний металист», Фрунзенський завод, Московський завод «Красная звезда», Ульянівський завод, Юрюзанський механічний завод та інші. В публікаціях до 80-их років були практично відсутні дані про коефіцієнт тертя ―f ‖ в шарнірах ланцюгів. Перші способи їх визначення були опубліковані в авторських свідоцтвах №1273777 В.П. Аврамова, В.В. Єпіфанова, Г.Г. Чумуклієва у 1985 році та № 1714468 В.П. Аврамова, В.В. Єпіфанова, В.Н. Трушкиним у 1989 році, проте відповідної точності не було отримано. Метою створеної установки була запропонована схема з підвищеною достовірністю результатів дослідження ―f ‖, спрощення його виміру та забезпечення точності вимірювань (рис.1). Це досягалось тим, що в обладнанні для визначення ―f ‖ в шарнірах ланцюгів, превалював їх розтяг між рухомою і нерухомою опорами з закріпленими в них кінцями піддослідного ланцюга, забезпеченими пристроями для вимірювання натягу, прогину і деформації. Висновки. Складена конструкторська схема стенда. Створена експериментальна установка (рис. 2). Досліджено стандартний ланцюг ПР 19.05-3180, ГОСТ 13568-88. Визначене значення ―f ‖ в шарнірі. З’явилась можливість визначати вплив розтягу ланцюга на ―f ‖.

    Переглянути
  • ВПЛИВ ЗМАЩУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ НА КОЕФІЦІЄНТ ТЕРТЯ В ШАРНІРАХ

    В даній роботі досліджувався коефіцієнт тертя ( f ) в різних умовах змащення. Був використаний ланцюг ПР-12.7-1820-1 ГОСТ 13568-75 з параметрами, які наведені нижче : p=12.7 мм, d=4.45 мм, q=0.65 , l = 0.65м, кількість ланок z=52 G = 0,436 кг. В 2011-12 роках в НТУУ «КПІ» була створена експериментальна установка для визначення f в шарнірах роликових та втулкових приводних ланцюгів [1]. В базовому підручнику завершального етапу загально - інженерної дисципліни, затвердженого МОН України, на жаль, відсутній трибологічний аспект основної механічної передачі різних верстатів, транспортних та сільськогосподарських машин, підйомних пристроїв, приводів конвеєрів та інше [2]. Ланцюг знаходився в застарілому мастилі, був промитий бензином, висушений, а потім змащений, новим мастилом. Нами була запропонована маловідома методика визначення f в шарнірах ланцюгів [3,4]. Результати досліду показані на Рис. 1 Ланцюг був змащений мастилом ВМ-4 - вакуумним мастилом (ГОСТ 23019-78). Фахівцями рекомендується використовувати наступні мастила: И40А - індустріальне (ГОСТ 17479.4-87), циліндрове 11 (ISO 674310-81), АК15 - автотракторне – автол ( ГОСТ 1862-60) [5]. В результаті дослідження було доведено, що змащений ланцюг має менший коефіцієнт тертя, ніж забруднений. Зазначимо ,що характер роботи ланцюгів такий, що змащувальна рідина погано проникає до поверхонь тертя і не затримується там довго. Тому мастило має мати невеликий коефіцієнт в’язкості , для того, щоб заповнювати зазори. Було звернуто увагу, на те, що початковий прогин ланцюга повинен дорівнювати 0.02l. Коректна методика визначення f має знаходитись в інтервалі перших невеликих навантажень F ланцюга, коли має місце обертовий рух в шарнірах.

    Переглянути
  • ПРОЕКТУВАННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕПЛООБМІННИКА СЕКЦІЇ ГІДРООЧИСТКИ ПРЯМОГОННОГО ДИЗПАЛИВА

    Неможливо недооцінити важливість нафтопродуктів, які у наш час є однією з найнеобхідніших людству промислових сировинних баз. Важливу роль відіграє паливо, зокрема газойлева фракція сирої нафти. Але ринкові умови виключають можливість використання прямогонного палива, яке не відповідає сучасним стандартам якості. Вирішенням даної проблеми є використання методу гідроочитки палива. Технологічне призначення секції гідроочистки – переробка низькоякісної сировинної суміші, що складається із прямогонного дизпалива, легкого газойля коксування і дистиляту термічного крекінгу, вміст сірки в котрих перевищує допустиму величину, у товарний продукт – дизельне паливо із ультра низьким вмістом сірки – не більше 10 мг/л, a також можливість отримання гасу – реактивного палива, що відповідає по якості марці Jet А-1. Секція гідроочистки дизпалива розрахована на переробку 1200 000 тон/рік сировини. Апаратура, обладнання та система контролю та керування розраховані на роботу в межах 50’110% від номінальної продуктивності. Сировиною секції є суміш прямогонного дизпалива з установок АВТ-1, АВТ-2, АТ-2, легкого газойля з установки сповільненого коксування та крекінг- дистиляту з установки термічного крекінга. Сировина із тиском 0,5 МПа через фільтри Ф-1 А/В і теплообмінник Т-2, в якому нагрівається з 40 С до 91 С за рахунок тепла верхнього потоку колони К- 10, надходить в ємність сировини Є-3. Ємність сировини Є-3 обладнана "грязьовиком" для збору води, що виділилась із сировини. Надлишковий тиск 0,15 МПа в сировинній ємності Є-3 забезпечується системою подачі в ємність свіжого водневмісного газу. Сировина із ємності Є-3 поступає на прийом насосів Н-1001 А/В. Потік сировини у викидному колекторі насосів Н-5 А/В змішується з потоком циркулюючого водневмісного газу (ЦВВГ), послідовно проходить через теплообмінники Т-6А/В/С/D/E, де підігрівається до температури 323 -369 С за рахунок тепла газопродуктової суміші, та із тиском 6,6-6,8 МПа поступає на подальший нагрів до температури реакції в піч П-7. Для активації свіжого каталізатора, якщо він не є в активній формі, а також для активації після кожної регенерації, передбачена подача диметилдисульфіду (ДМДС) в прийомний колектор сировинних насосів Н-5 А/В. ДМДС поставляється в секцію гідроочистки ДП в спеціальних контейнерах, із яких дозувальним насосом Н-4 подається на прийом насосів Н-5 А/В. Нагріта до температури реакції ГСС із печі П-7 поступає на гідроочистку в реактор Р-8. Реактор Р-8 – вертикальний циліндричний апарат із двома секціями каталізаторів. В верхній секції розташовані каталізатори ТК-10, ТК-711, ТК-551, ТК-743, ТК-575 BRIMTM, в нижній секції – ТК-10, ТК-575 BRIMTM . Режим роботи реактора Р-1001: Тиск , МПа - вхід - 6.29-6.49, - вихід - 6.00-6.20. Температура, С - вхід 323-369, - вихід - 357-389 ГПС знизу реактора поступає в трубні пучки теплообмінників Т- 6E/D/C/B/A, віддаючи тепло ГСС. Далі ГПС поступає на охолодження в паралельно розташовані апарати повітряного охолодження (АПО) ВКХ-11 А/В/С/D. Метою роботи є проектування та удосконалення кожухотрубного теплообмінника з U-подібними трубами, який в даній технологічній схемі служить для підігріву сировинної суміші. Прямогонна сировина поступає в міжтрубний простір, тоді як продукт гідроочистки в трубний простір. Це дає змогу значно зменшити інтенсивність роботи печі, що у свою чергу здешевлює та стабілізує роботу реактора.

    Переглянути
  • МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ СУШКИ В ПСЕВДОЗРІДЖЕНОМУ ШАРІ

    Ринок теплоізоляційних будівельних матеріалів є одним з динамічніших за останнє десятиліття. Серед великої кількості теплоізоляційних матеріалів, представлених на ринку, легкі заповнювачі користуються значним попитом. Переважну їх більшість одержують з застосуванням апаратів псевдозрідженого шару [1]. Шляхами вдосконалення виготовлення легких заповнювачів є вплив технологічних параметрів процесу термообробки на якісні характеристики кінцевого матеріалу. Для цього важливий якісний опис процесу термообробки. Розроблено математичну модель процесу сушки в псевдозрідженому шарі, що включає рівняння для функції розподілу твердих часток по вологовмісту, в якому враховуватиметься неоднорідна структура псевдозрідженого шару. Вважаємо, що сушка матеріалів в псевдозрдіженому шарі складається з наступних стадій: 1) перенесення тепла і вологи усередині твердих часток; 2) перенесення тепла і вологи поза твердою часткою поблизу її поверхні; 3) перенесення тепла і вологи в потоці газу. Процес перенесення тепла і вологи в потоці газу може ускладнюватися наявністю газових пухирів. Вважаємо, що увесь газ, що поступає в псевдозріджений шар, розподіляється між газовими пухирями і щільною фазою шару [2]. Вважаємо, що газ в газових пухирях рухається в режимі ідеального витіснення. Теплообмін між газовими пухирями і щільною фазою шару описуватиметься за допомогою коефіцієнта теплообміну Нbc. Основою подальшої роботи буде розв’язання та підтвердження адекватності представленої моделі експериментальним шляхом.

    Переглянути