Дегодя Т. В.

Сортировать по умолчанию названию
  • ВІДСУТНІСТЬ ЄДИНОГО ЧИСЛА ТВЕРДОСТІ ДЕТАЛЕЙ МАШИНОБУДУВАННЯ

    Тема роботи є логічним продовженням висновків опублікованих тез [1] Як відомо, твердість – це механічна характеристика матеріалу, під якою розуміють здатність чинити опір проникненню через зовнішню поверхню твердого наконечника різноманітної форми. Звертає увагу на себе великий розкид чисел твердості конкретних виробів з одного матеріалу. В методичній літературі [2] зустрічаються такі дані: табл. 8.8 – твердість=163…269НВ (стор. 163), табл. 8.9 – твердість = 180…360НВ (стор. 168) та інші; в окремих стандартах[3] – розкид досягає 79%… Графічна інтерпретація таблиці ГОСТу 1759 – 70 показана на рис.1 (див на наступну сторінку). Вона являє собою прямокутне поле з координатами механічних характеристик і класів міцності деталей – діаграму (гр. diagrama) – креслення. На діагоналі поля показані точки середньої твердості нарізного кріплення – центри фігур (заштрихованих стовпчиків) діапазону розкиду крайніх значень твердості кожного класу міцності. Із нього видно: а) розкид табличних даних твердості збільшується з низу в верх, досягаючи 80%; б) накладання, 1, межуючих полів діапазонів розкиду граничних значень твердості; в) сумарна висота фігур розкиду твердості більш ніж в два рази перевищує всю ординату графіка. Розкид чисел твердості слід розглядати не як особливе специфічне явище властивостей матеріалу, а як різновид механічних випробувань, які мають пружну, пластичну і руйнівну стадії навантаження [4]. Таким чином, границя твердості не може бути універсальним показником для вибору матеріалу тієї чи іншої деталі машинобудування.

    Переглянути