Зеленчук Т. В.

Сортировать по умолчанию названию
  • ДЕЛІГНІФІКАЦІЯ ОДНОРІЧНИХ РОСЛИН

    Постановка проблеми: до альтернативних джерел рослинної сировини та відходів виробництва нині прискіплива увага особливо зі сторони целюлозно-паперового виробництва. Саме зростання попиту на різні види целюлозної продукції, а також дефіцит деревної сировини, призводить до розширення сировинної бази ЦПВ за рахунок використання відходів сільськогосподарських культур у вигляді стебел ріпаку та соняшнику для отримання волокнистих напівфабрикатів [1]. Метою дослідження є вплив каталізатора антрахінону на делігніфікацію стебел соняшнику та ріпаку за різних витрат активного лугу. Для отримання волокнистих напівфабрикатів з однорічних рослин проводили варіння натронним способом протягом 150 хв., за температури 180°С та витрат активного лугу 14, 16 та 18% в од. Na2O від маси абсолютно сухої сировини, з додаванням антрахінону в кількості 0,1% від маси а.с. сировини. рН варильного розчину становив 11…12 [2]. Результати досліджень наведено в табл.. яно із делігніфікацією стебел соняшнику. В обох випадках отримано напівфабрикати у вигляді целюлози підвищеного виходу та нормального виходу. Очевидно, що на ступінь делігніфікації, вихід напівфабрикатів мають більший вплив мають витрати активного лугу, а на фізико-механічні показники ще й довжина елементарного волокна. Слід зазначити, що отримані напівфабрикати легко розмелювалися до необхідного ступеня млива – 600ШР, що частково пояснюється навністю у них великої кількості пентозанів, які легко набухають та фібрилюються. Показники механічної міцності для целюлози суттєво залежать від ступеня делігніфікаціїі та знаходяться в межах: розривна довжина від 5283 до 9575 м, міцність на злом під час багаторазових перегинів від 28 до 1000 к.п.п., опір роздиранню для стебел соняшнику та соломи ріпаку збільшується зі збільшенням концентрації варильного розчину. Досить високі показники міцності целюлози пояснюються як натронним способом варіння, за якого залишковий лігнін рівномірно розподіляється за товщею стінки клітин, так і дость глибоою делігніфікацією. За показником розривної довжини отримані дані співставні із целюлозою листяною, отриманою лужним способом [2,3]. Однорічні рослини у вигляді стебел соняшнику та соломи ріпаку натронним способом в присутності каталізатора АХ добре делігніфікуються до целюлози нормального виходу і можуть успішно замінювати дефіцитне первинне деревне волокно.

    Переглянути
  • ЦЕЛЮЛОЗА ІЗ СОЛОМИ ВІВСА

    На сьогодні отримання целюлози окисно-органосольвентними методами із недеревної рослинної сировини є перспективним, оскільки процеси делігніфікації відбуваються за низьких температур, порівняно зі сульфатними і сульфітними способами варіння. Отримана целюлоза має високу білість та низький вміст лігніну. В якості варильного розчину використовуються звичайні реагенти: пероксид водню та крижана оцтова кислота [1]. Мета роботи – одержання целюлози високої білості із соломи вівса. Варіння січки соломи вівса проводили в лабораторних умовах у скляних колбах, оснащених зворотнім холодильником тривалістю 90, 120 та 150 хвилин з гідромодулем 1:7 та 1:8 за температури 95°С. Для варіння використовували розчини пероцтової кислоти (ПОК) з концентрацією пероксиду водню 2,26%...6,1% та ПОК – 6,0…9,1%. Також було проведене варіння з додаванням каталізатора Na2WoO4 у кількості 0,25…1% маси абсолютно-сухої сировини. Результати досліджень показали, що одержана целюлоза має низький вміст лігніну − 1,8….4,2% (вміст лігніну у вихідній сировині складає 22,65%) та вихід 45,2…63,7% від маси абсолютно-сухої сировини. Залишковий вміст ПОК у відпрацьованому розчині складає 0,2…1,7%, що свідчить про високий ступінь використання кислоти під час варіння. Додавання до варильного розчину каталізатора Na2WoO4 сприяє підвищення виходу целюлози на 0,5…1,4% і зниженню вмісту лігніну на 0,4…0,9 %.

    Переглянути