Кваско М. 3

Сортировать по умолчанию названию
  • СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ДВОШАРОВОГО КАРТОНУ

    Принципову схему системи автоматизованого керування процесом
    формування двошарового картону показано на рис. 1 [1]. Для формування першого
    шару двошарового картону використовується перший напірний ящик (НЯ).
    Волоконна маса (суспензія) високої концентрації (МВК) трубопроводом 1
    подається до першого змішувального насосу 2, куди зі збирача підсіткової води 3
    надходить обігова вода. Розбавлена волоконна маса (суспензія) низької
    концентрації (МНК) трубопроводом 4 надходить до першого НЯ 5, з якого через
    випускну щілину 6 витікає на сітку 7, де і формується перший шар 8 двошарового
    картону.

    Переглянути
  • ПАПЕРОРОБНА МАШИНА ЯК ОБ’ЄКТ КЕРУВАННЯ МАСОЮ 1 м 2 І ВОЛОГІСТЮ ПАПЕРОВОГО ПОЛОТНА

    Маса високої концентрації (МВК) із трубопроводу 1 через регульований
    орган (РО) 2 подається до змішувального насоса 3, куди також подається
    обігова вода із збирача обігової води 4. Розбавлена маса подається у напірний
    ящик 5, а вже з нього витікає на сітку 6, та формується паперове полотно (ПП)
    7 у вологому стані. Спочатку ПП подається у пресову частину машини 8, а
    потім у сушильну частину 9 у циліндри якої із трубопроводу 10 через РО 11
    подається пара. Конденсат відводиться по трубопроводу 12, а ПП на накат 13.

    Переглянути
  • СТРУКТУРА КОМПЛЕКСУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВОМ ПАПЕРУ

    Відомо [1], що для стабілізації маси 1м 2 паперового полотна (ПП), яке
    виробляється на папероробних машинах (ПРМ), необхідно мати дві підсистеми
    автоматичного керування (ПСАК): ПСАК напірним ящиком (НЯ) та ПСАК
    масою 1м 2 ПП. Вказані підсистеми мають різні динамічні особливості. На
    ПСАК НЯ діють, як правило, збурення з періодом коливання приблизно 10 с, а
    на ПСАК масою 1м 2 ПП діють збурення з періодом коливання приблизно 100 с.
    Саме тому перша із вказаних підсистем має мати приблизно у 10 разів більшу
    швидкодію у порівнянні з другою. У зв’язку з цим виникає питання: чи є
    потреба використовувати для реалізації вказаних підсистем одну керувальну
    обчислювальну машину (КОМ), яка має високу швидкодію? Відповідь на це
    запитання може бути одна: оскільки в ПСАК НЯ необхідно створити
    керувальне діяння з періодом дискретності приблизно 1 с, а в ПСАК масою 1 м 2
    ПП з періодом дискретності 30 с, то обидві підсистеми мають бути реалізовані
    на окремих мікро-ЕОМ. У цьому випадку можна побудувати дворівневу
    децентралізовану АСК ТП виробництва паперу, структурну схему якої
    показано на рис. 1.

    Переглянути
  • РОЗГЛЯД ВИПАРНОГО АПАРАТУ ЗАНУРЮВАЛЬНОГО ГОРІННЯ ЯК ДВОМІРНОГО ОБ’ЄКТА КЕРУВАННЯ

    Більшість хіміко-технологічних виробництв являють собою динамічні
    системи з багатьма керованими змінними [1], які взаємопов’язані один з одним
    через об’єкт керування. Налагодження автоматичних регуляторів таких об’єктів
    керування без урахування їх внутрішніх зв’язків може призвести до нестійкості
    системи автоматичного регулювання. Для збереження її стійкості, необхідно
    зменшити коефіцієнт підсилення автоматичних регуляторів, але при цьому
    знизиться швидкодія системи та погіршиться процес регулювання.

    Переглянути
  • iсторiя кафедри автоматизації хімічних виробництв

    Кафедра автоматизації хімічних виробництв була
    створена на хіміко-технологічному факультеті КПІ
    наказом ректора О. С. Плигунова № 434 від
    02.06.1960 р. Згідно з наказом вона отримала назву
    «Кафедра теоретичних основ автоматики», її
    першим завідувачем був відомий спеціаліст з
    теорії автоматичного регулювання професор Корнілов Юрій
    Георгійович, автор першого в СРСР підручника з теорії автоматичного
    регулювання. Колектив кафедри за короткий час створив
    лабораторну базу, займаючись одночасно підготовкою курсів лекцій і
    навчанням студентів. Викладачі кафедри читали курс теорії
    автоматичного регулювання на різних факультетах (ця традиція
    підтримується донині). Першими студентами кафедри були студенти
    хіміко-технологічного факультету, які висловили бажання
    перекваліфікуватися на спеціальність «Автоматизація технологічних
    процесів хімічних виробництв». Через рік кафедру перейменували
    («Кафедра теоретичних основ автоматики і автоматизації хімічних
    виробництв»), а згодом вона отримала назву «Кафедра автоматизації
    хімічних виробництв», яка зберігається вже майже пів століття.

    Переглянути
  • МОДЕЛЮВАННЯ І ОПТИМІЗАЦІЯ ЗВ’ЯЗКІВ У ПРОЕКТУВАННІ СИСТЕМ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

    Мета роботи – визначення оптимальної кількості мікропроцесорів (МП), відстані між ними і периферійними засобами, а також відстані між МП і центральним пунктом управління (ЦПУ).

    Переглянути
  • АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ РОБОТИ БАГАТОКОРПУСНИХ ВИПАРНИХ УСТАНОВОК

    Багатокорпусні випарні установки (БВУ) широко використовуються в
    харчових, хімічних [4], целюлозно-паперових виробництвах, а також для
    опріснення води, при цьому самі вони є джерелами забруднень навколишнього
    середовища.

    Переглянути
  • Розділення газів hfc-134 і hfc-134а на цеоліті nax

    Наведені результати дослідження адсорбції газів HFC-134 і HFC-134а на цеоліті NaX, отримані гравіметричним методом. Показано доцільність використання цеолітів NaX для розділення газів HFC-134 і HFC-134а.

    Adsorption isotherms were measured for HFC-134 and HFC-134a on NaX zeolite using gravimetric techniques. The high selectivity for NaX indicates that this zeolite would be highly effective for HFC-134 and HFC-134a gas separation.

    Переглянути
  • Моделювання та оптимізація зв’язків у проектуванні систем централізованого керування технологічним процесом

    Наведено принципи моделювання та шляхи оптимізації зв’язків у проектуванні систем централізованого керування технологічними процесами. Матеріали можуть бути зручними для інженерних розрахунків у «ручному» режимі, а також реалізовані у вигляді програми для інших цілей, наприклад, для розрахунку координат опорних пунктів для енергозабезпечення комунальних та інших об’єктів.

    Переглянути
  • Автоматичне керування напірним ящиком із повітряною подушкою

    На підставі розробленої математичної моделі напірного ящика з повітряною подушкою виконано дослідження цього нестійкого технологічного об’єкта керування і запропоновано просту систему автоматичного керування ним на базі використання ЕОМ.

    Переглянути