Лобова С. А.

Сортировать по умолчанию названию
  • ОДЕРЖАННЯ ПШЕНИЧНОЇ ЦЕЛЮЛОЗИ РОЗЧИНАМИ ЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ-НСІ

    Покращення умов життя населення потребує збільшення випуску товарів широкого споживання, зокрема паперу і картону, для виробництва яких використовуються волокнистих напівфабрикатів (ВНФ). Сульфатний і сульфітний способи одержання ВНФ, як найбільш розповсюджені способи делігніфікації рослинної сировини, залишають целюлозо-паперову промисловість одним із головних забруднювачем довкілля. Більш екологічно чистими способом отримання ВНФ є, так звані, органосольвентні методи варіння. Таке варіння передбачає використання органічних розчинів, що виконують функції як хімічного реагенту, так і середовища в якому відбувається процес делігніфікації рослинної сировини. Введення органічного розчинника до складу варильного розчину змінює його діелектричну проникність та в’язкість, впливає на процес сольватації продуктів делігніфікації, зменшує енергію активації та збільшує швидкість процесу делігніфікації рослинної сировини [1]. Відсутність вільних запасів деревини в Україні вимагає від науковців здійснювати пошук альтернативних джерел сировини для отримання ВНФ та розробляти нові екологічно більш чисті технології їх отримання. До перспективних джерел рослинної сировини відносяться різні представники недеревної рослинної сировини, зокрема солома злакових культур (пшенична, житня, рисова солома) і стебла технічних рослин (коноплі, кенаф, льон, бавовник, кукурудза, соняшник) та ін. Пшенична солома викликає значний інтерес, оскільки за даними Міністерства аграрної політики, щорічний потенціал невикористаної соломи в Україні становить порядку 20 млн. т. [2]. Відомі роботи варіння целюлози з хвойної та листяної деревини, а також міскантусу [3] з використанням етиленгліколю. В даній роботі було проведено варіння пшеничної соломи з використанням в якості варильного розчину етиленгліколю та соляної кислоти.Варіння проводили в діапазоні температур від 150 до 1700 С, тривалість варіння – від 15 до 90 хвилин, гідромодуль варіння 6:1. Соляна кислота в варильному розчині використовується як каталізатор процесу делігніфікації. Витрати НСІ становили 0, 2, 4 і 6 % від абсолютно сухої сировини. Отримані ВНФ мали наступні показники якості: вихід 40 – 50%, вміст залишкового лігніну 5 – 7%, зольність 2,8 – 5,5 %, пентозани 0,6 –1,2 %, що свідчить про можливість їх використання у волокнистій композиції картонно- паперової продукції. Також було встановлено, що за відсутності каталізатора в варильному розчині делігніфікація не відбувається.

    Переглянути
  • ДО ПИТАННЯ НАТРОННОЇ ДЕЛІГНІФІКАЦІЇ СОЛОМИ РІПАКУ

    Використання відходів недеревної рослинної сировини з метою отримання волокнистих напівфабрикатів для виробництва паперу і картону на сьогоднішній день є досить актуальним. Відомо, що перероблення залежить, насамперед, від попиту, але з кожним роком виробництво зростає і вже становить близько 10% від загального випуску напівфабрикатів. В Україні є проблема у недостатньому забезпеченні підприємств галузі власними ресурсами для виробництва паперу і картону. Тому науковці пропонують розробити базу напівфабрикатів із доступної і дешевої сировини - соломи ріпаку. Доведено, що однієї тисячі гектарів ріпакового поля можна отримати близько двох тисяч тонн паперу [1]. Метою дослідження було отримання напівфабрикатів із соломи ріпаку натронним способом з використанням каталізатора антрахінону та без нього. Для проведення варіння використовували варильний розчин з витратами активного лугу 12% в од. Na2O від маси а. с. січки за рН розчину 12. Для дослідження впливу каталізатора АХ на делігніфікацію варіння проводили за однакової тривалості як з АХ в кількості 0,1% від маси а. с. січки, так і без нього за кінцевої температури 170°С. Як видно із даних табл. в результаті натронного варіння ріпаку залишковий вміст лігніну досить високий, що характеризує отриманий напівфабрикат як напівцелюлозу. Закономірно, із підвищенням тривалості варіння вихід знижується за рахунок покращення делігніфікації, що позитивно впливає на показники міцності, які знаходяться на рівні показників для нейтрально-сульфітної целюлози з ріпаку. Використання АХ помітно впливає не тільки на делігніфікацію, але і на механічні показники, які підвищуються в порівнянні із зразками, отриманими без АХ [2]. Делігніфікація стручків за даних параметрів дозволяє отримувати целюлозу, але з низьким виходом, тому для встановлення оптимального режиму варіння необхідно провести додаткові дослідження.

    Переглянути