Манастирний М. М.

Сортировать по умолчанию названию
  • ГВИНТОВА ПІСКОМИЙКА

    При дробленні скельних гірських порід, особливо в районах, де відсутні природні піски, можна одержувати попутно пісок для бетону задовільної якості. Для одержання піску можна використовувати вивержені, метаморфічні або щільні осадові гірські породи, а також гравій. Промивання піску з метою видалення домішок після дроблення здійснюють у гвинтових піскомийках. Промивання відбувається у водному середовищі, в результаті чого мулисті і глинисті включення і плівки, що покривали поверхню зерен піску диспергують і разом з пилеподібними домішками переходять у шлам, що зливається при безперервній подачі чистої води, а зерна піску осідають на дно і виштовхуються у випускний отвір спіральним шнеком, який приводиться в дію електродвигуном через клинопасову передачу, та редуктор.

    Переглянути
  • МОДЕРНІЗАЦІЯ СПИРТОВЛОВЛЮВАЧА ВИРОБНИЦТВА СПИРТУ

    Етанол (С2Н5ОН) — це сильна психоактивна речовина, яка зазвичай виготовляється збродженням здатних до ферментації вуглеводів. Крім харчових продуктів етиловий спирт у великій кількості споживається як пальне, розчинник та як сировина в різноманітних промислових процесах. Для промислових потреб етиловий спирт часто виробляють з нафтової та газової сировини каталітичною гідратацією етилену. У промислових масштабах етиловий спирт добувають трьома способами: спиртовим бродінням цукристих речовин, гідролізом целюлози і синтетичним способом. Враховуючи значну потребу палива на сьогоднішній день в багатьох країнах світу діють програми по застосуванню етанолу в автомобільному паливі. У зв’язку з цим значно збільшуються потреби у виробництві етилового спирту. Актуальним для України способом є виробництво етанолу з біологічної продукції [1]. Втрати етанолу при виробництві з вуглекислим газом на вітчизняних заводах складає до 1,5%, тому об'єктом модернізації став спиртовловлювач, який розташовано після бродильних апаратів. Принцип роботи спиртовловлювача – абсорбція водою парів спирту з потоку суміші вуглекислого газу та етанолу. Мета модернізації – покращити рівномірність зрошування насадки спиртовловлювача, та запобігти утворенню сухих дільниць поверхні елементів насадки. Мета досягається встановленням повздовжніх, та на відміну від аналога секторально розташованих перегородок, та центрального стриженя, що має жорстке кріплення, це запобігає радіальному руху вуглекислого газу, та відповідно руху рідини від центральної частини апарату до периферійної частини. Таким чином досягається рівномірність зрошування елементів насадки у радіальному напряму (рис.1). Рідна подається у верхню частину корпуса, зрошує елементи насадки та по їх поверхні плівкою стікає до низу, збагачуючись спиртом, вуглекислий газ продуктів бродіння містить спирт та піднімається у порожнинах насадки, віддаючи спирт рідині. Нова конструкція насадки спиртовловлювача запобігає радіальному руху рідини від центру до периферії, що покращує рівномірність зрошування, та запобігає утворенню зон з сухою поверхнею насадки і збільшує ефективність спиртовловлювача. На ідею нової конструкції спиртовловлювача подано заявку на патент України [2], тема модернізації є актуальною, а проектування нового апарату вилучення етанолу з вуглекислого газу може бути темою дипломного проекту.

    Переглянути
  • МОДЕРНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА БІОЕТАНОЛУ

    Біоетанол який отримують у процесі переробки рослинної сировини, широко застосовується як біопаливо або як паливна добавка. Біоетанол, на відміну від нафти, є однією з форм відновлюваних джерел енергії. В зв’язку з цим виробництво біоетанолу зростає. Його отримують з сільськогосподарської сировини: коренеплодів, зернових, цукрової тростини, кукурудзи, меляси. Технологічна схема виділення біоетанолу наведено на рис. 1. Сировина подається на бункер 7, після чого відбувається подрібнення на валковій дробарці 8,після чого теплообмінник підігріває суміш перед подачею на колону розварника 12. Потім до охолодженої суміші додається солодове молоко в оцукрювачі 13. Після оцукрення суміш потрапляє до бродильного чану 15 куди подаються дріжджі. Пари біоетанолу потрапляють до абсорберу 21, абсорбуються водою і потрапляють до ректифікаційної колони 23, після колони пари етанолу з водою конденсуються у дефлегматорі 22, майже чистий етанол через бак 24 частково повертається до ректифікаційної колони, частково в бак 25, як кінцевий продукт. Наведена технологічна схема є модернізованою, і відрізняється від сучасних модернізацій тим, що бродіння відбувається за атмосферного тиску, але вміст спирту у бродильній масі зменшено за рахунок її барботажу СО2, який десорбує етанол, очищується від нього і повертається на барботаж. Таким чином, малий вміст етанолу у бродильній масі запобігає гальмуванню бродіння, також отримані з барди сухі дріжджі більш калорійні, а ректифікація менш енерговитратна. Сучасні технології передбачають перемішування бродильної маси стиснутим сухим СО2, а конструкції спиртових пасток, – отримання водо – спиртової суміші з концентрацією етанолу до 5% об'ємних [1]. Аналіз вмісту газів, що виходять з бродильної маси, табл. 1 дозволяє стверджувати, що ефективне винесення етанолу з бродильної маси за рахунок барботажу СО2 відбувається і при малих значеннях (1 об. %) вмісту етанолу (порівняно з кубовим залишком при традиційній схемі отримання спирту 0,015 об. %).  Висновок: модернізація актуальна, проектування нової спиртової пастки доцільне.

    Переглянути