ПЕТРУК Р. В.

Сортировать по умолчанию названию
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ЕКСТРАГУВАННЯ ЦІЛЬОВИХ КОМПОНЕНТІВ З ЛІКАРСЬКОЇ СИРОВИНИ

    Статистичні дані свідчать про значні недоліки в харчуванні широких верств населення. Зменшилося вживання найбільш цінних продуктів - молочних, овочів і фруктів, риби та м'яса - у поєднанні зі зростанням частки хлібобулочних виробів та картоплі у раціоні. Поряд з цим встановлено, що збільшення вживання продуктів, що піддаються технологічній переробці, консервуванню та тривалому зберіганню, веде до дефіциту есенціальних (незамінних) нутрієнтів в організмі людини. Як наслідок, раціон сучасної людини має у середньому достатню енергетичну цінність, але не забезпечує рекомендовані фізіологічні норми вживання вітамінів, мінеральних речовин, органічних кислот, харчових волокон та ін. І це, зважаючи на те, що в умовах нервово- психологічного навантаження, впливу несприятливих чинників довкілля та виробництва, потреба людини в мікронутрієнтах, як у важливому захисному чиннику, істотно зростає. Останнім часом значно зросла увага до визначення і використання нетрадиційної сировини для виробництва консервованих продуктів. До такої сировини можна віднести і екстракти з лікарських трав, а саме екстракти зі звіробою і подорожника. На території нашої держави такі лікарські трави є досить поширеними. Мета роботи полягає в дослідженні процесів екстрагування з лікарської сировини цільових компонентів – біологічно-активних речовин та додавання таких екстрактів до яблучного соку і отримання продуктів оздоровчо-профілактичного призначення. В своїй роботі подрібнену сировину заливали водою, збільшуючи температуру суміші від 20 до 80 ºС, визначаючи через кожні 10 хвилин вміст РСР в екстрактах зі звіробою і подорожника. Було втсановлено, що збільшується вміст сухих речовин від 1,0 до 3,8 одиниць для подорожника і від 1,0 до 3,0 одиниць для звіробою. Для обох видів лікарської рослинної сировини уже після 70 0С не відбувається збільшення вмісту РСР в екстрактах. Тому свої подальші дослідження з екстрагування БАР із подорожника і звіробою здійснювали при температурах 50-70 0С, змінюючи при цьому тривалість процесу. Дослідження по зміні вмісту РСР в екстрактах зі звіробою і подорожника залежно від температури екстрактів показали, що найкращі результати з вилучення БАР із лікарської рослинної сировини отримані при температурі суміші екстрагуюча речовина – екстрагент, що дорівнює 80 ºС ( вміст РСР 3,7% при екстрагуванні з подорожника і 3,4% при екстрагуванні зі звіробою). Підвищення вмісту РСР в лікарській сировині вже після 35 хвилин не спостерігається. Не суттєво відрізняються результати по вмісту сухих речовин для подорожника при t=60 ºС, а ось, що стосується звіробою, то порівняно з t=70 ºС вміст РСР в екстракті із звіробою при температурі 60 ºС менше на 0,75 одиниць. Екстрагуюча речовина – екстрагент з температурою 50 0С дозволяє вилучати з подорожника 2,4 % РСР, а зі звіробою 2,3 % РСР при тривалості процесу 20 хвилин. Встановлені оптимальні параметри процесу екстрагування: для подорожника - гідромодуль 1, температура 60 0С, тривалість екстрагування 35хв., для звіробою: гідромодуль 1, температура процесу 70 0С, тривалість екстрагування 35 хвилин. Дані екстракти можна використовувати як допоміжну сировину при виробництві фруктових напоїв, що дозволить вживати готовий продукт як лікувально-профілактичний засіб з підвищеним вмістом біологічно-активних речовин.

    Переглянути
  • Розрахунок екологічного ризику під час утилізації фосфоровмісних пестицидних препаратів

    У роботі представлено розрахунок екологічного ризику при переробці фосфоровмісних пестицидних препаратів (ПП) на прикладі ПП Золон та ПП Диметоат. Розраховано ризик екологічної токсичності (екотокс) для пестицидних композицій та кінцевих продуктів переробки методом лужного гідролізу. Встановлено, що кінцеві сполуки мають значення екотоксу на 97 % менше за вихідні. Метод лужного гідролізу доцільно використовувати для зменшення екологічної небезпеки фосфоровмісних пестицидних препаратів.

    Переглянути