Перепеличний О. В.

Сортировать по умолчанию названию
  • НОВА КОНСТРУКЦІЯ ТЕПЛООБМІННИКА

    Кожухотрубні теплообмінники є найбільш поширеними апаратами в хімічній промисловості. Такі теплообмінники складаються з пучка труб, кінці яких закріплені в спеціальних трубних решітках, найчастіше по вершинах правильних трикутників. Обичайку корпуса в поперечному перерізі виконують у вигляді кола, а труби розміщуються всередині загального кожуха, причому один з теплоносіїв рухається по трубах, а інший – у просторі між кожухом і трубами (міжтрубний простір). Недоліком таких апаратів є нераціональне розміщення теплообмінних труб у його міжтрубному просторі, оскільки між обичайкою та утвореним сукупністю теплообмінних труб шестикутником залишається незаповнені ними сегменти. Це порушує гідродинаміку потоку в міжтрубному просторі і погіршує умови тепловіддачі в ньому. При виконанні корпуса теплообмінника у вигляді правильного шестикутника в поперечному перерізі [1] умови тепловіддачі покращуються. Проте недоліком останньої конструкції є значні габарити, зокрема в разі виконання теплообмінника горизонтальним – його висота, а в разі виконання його вертикальним – ширина або глибина. Для зменшення одного з габаритів поперечного перерізу теплообмінника в цілому за умови збереження стабільної гідродинаміки потоку та ефективної тепловіддачі в міжтрубному просторі теплообмінника авторами було запропоновано обичайку корпуса в поперечному перерізі виконати подовженою (див. рисунок). При цьому забезпечується щільне заповнення теплообмінними трубами порожнини кожуха, а отже зберігаються стабільна гідродинаміка потоку та ефективна тепловіддача в міжтрубному просторі теплообмінника [2].

    Переглянути
  • УДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ КОЖУХОТРУБНОГО ТЕПЛООБМІННИКА

    Для забезпечення щільного заповнення теплообмінними трубами порожнини кожуха і вирівнювання гідродинаміки потоку в міжтрубному просторі кожух у поперечному перерізі виконують у вигляді шестикутника [1]. Проте, недоліком такої конструкції є нетехнологічність виготовлення кожуха (необхідність зварювання з окремих плоских листів), а також значний гідравлічний опір біля вершин шестикутника поперечного перерізу кожуха, а отже і міжтрубного простору в цілому. Авторами було запропоновано кожух у поперечному перерізі виконувати у вигляді шестикутника із заокругленими вершинами [2]. У найприйнятнішому прикладі виконання теплообмінника кожну з шести труб, які розташовані у вершинах шестикутника поперечного перерізу кожуха, розміщують в центрі відповідного заокруглення вершини зазначеного шестикутника (див. рисунок). Виконання обичайки корпуса із зазначеними ознаками забезпечує можливість виготовлення кожуха з суцільної листової заготовки пластичним деформуванням на валковій листозгинальній машині, що істотно спрощує технологію виготовлення кожуха й теплообмінника в цілому. Заокруглені вершини кожуха сприяють плавності потоку теплоносія, що рухається в міжтрубному просторі між кожухом і розташованими в його вершинах теплообмінними трубами. Забезпечення постійної величини проміжку між кожухом і теплообмінними трубами, ще більш поліпшує гідродинаміку в міжтрубному просторі, а отже і зменшує його гідравлічний опір.

    Переглянути
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ ЗНЕВОДНЕННЯ РОСЛИННИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

    Антиоксидантна сировина, як об'єкт сушіння, дуже складна за своєю структурою, фізіко-хімічним і біохімічним складом. Тому ефективний режим зневоднення визначається температурою, максимально-допустимою для даного матеріалу, і мінімальною тривалістю сушіння. Гранично-допустима температура сушіння антиоксидантної суміші визначається властивостями білків і каротиноїдів, біологічна цінність яких знижується під час інтенсивної теплової обробки.[1] Сушіння антиоксидантної рослинної сировини відбувалося на конвективної сушарці з реєстрацією температури сушильного агента, зміною маси зразка та енергетичних витрат на сушіння. Кінетику процесу сушіння антиоксидантної рослинної сировини проводили при температурі сушильного агенту 70, 100 ºС і ступеневої режиму 100/70 ºС, в шарі 10 мм з початковим вологовмістом суміші 270%, швидкість повітря в сушильній камері становила 1,5 м / с. Результати експериментальних досліджень сушіння антиоксидантної сировини від впливу температури сушильного агента представлені на рис.1. Криві швидкості сушіння показують, що зі збільшенням температури сушильного агента інтенсивність процесу збільшується. Тривалість сушіння антиоксидантних матеріалів при температурі 100 ºС зменшується на 67% в порівнянні з тривалістю процесу при температурі 70 ºС. Також був запропонований ступінчатий режим сушіння, при якому температура сушильного агенту змінюється в процесі. На початку сушіння температура сушильного агенту 100 ºС, через 30 хв. Температуру знижують до 70 ºС і підтримують на такому рівні до кінця процесу. Ступінчатий режим Рисунок 1 – Криві сушіння і швидкості сушіння антиоксидантної суміші на конвективної сушарці лотковоютипу при температурі сушильного агента: 1 - 70 ºС, 2 - 100/70 ºС, 3 - 100 ºС при Wнс = 270%; V = 1,5 м / с; δ = 10 мм; d = 10 г / кг с. в. Криві швидкості сушіння антиоксидантної сировини показують, що на початку процесу присутній період постійної швидкості сушіння протягом 30 хв. (рис. 1, б), а потім швидкість сушіння знижується. Так швидкість сушіння при температурі сушильного агента 100 ºС і в ступінчастому режимі в першому періоді сушіння в порівнянні з температурою 70 ºС збільшується в 1,8 рази.Ступінчастий режим сушіння, як видно з кривих сушіння (рисунок 1), протікає повільніше ніж при температурі 100 ºС на 25%, проте питомі витрати менше на 21% і на 29%, ніж при режимі 70 ºС. Зменшення питомих витрат в ступінчатому режимі пояснюється тим, що енергія максимально використовується на випаровування вологи з матеріалу і мінімально - на нагрівання матеріалу. 1. Снєжкін Ю.Ф. Теплообмінні процеси під час одержання каротиновмісних порошків / Ю.Ф. Снєжкін, Ж.О. Петрова – К.: Академ- періодика, 162 с

    Переглянути
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕПЛОТИ ВИПАРОВУВАННЯ ВОЛОГИ КОМБІНОВАНОЇ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИРОВИНИ В ПРОЦЕСІ ЗНЕВОДНЕННЯ МЕТОДОМ СИНХРОНОГО ТЕПЛОВОГО АНАЛІЗУ

    Столовий буряк є важливою сировиною для виробництва багатьох овочевих консервів, в тому числі для дієтичного та лікувально- профілактичного харчування. Але основною проблемою при його переробці залишається зберігання природного кольору, навіть після термічної обробки. Недоліками існуючих способів переробки столового буряку є значні втрати біологічно активних речовин (від 20 до 80 %). Для проведення досліджень використовували паренхімні тканини столового буряку, лимону подрібнені на шматочки, та їх функціональні суміші. Для визначення питомих витрат теплоти на випаровування вологи використано диференціальний мікрокалориметр випаровування ДМКИ-01, [1]. Аналізуючи результати збереження бетаніну можна зробити висновок, що сушіння композицій при температурі 60ºС є оптимальним за якісними показниками [2]. Результати дослідів представлено на рисунку 1. З рисунка 1 бачимо, що теплота випаровування вологи з буряково-лимонної суміші приблизно на 4…5% більша від теплоти випаровування чистої води та на стільки ж менша від теплоти випаровування вологи з буряку та лимону окремо. Змішування шматочків подрібнених тканин буряку з шматочками ревеню та лимону, на нашу думку, призводить до змін в хімічному складі компонентів композиції та руйнуванню клітинних оболонок під впливом органічних кислот. Висновки. Питомі витрати теплоти на випаровування води з розроблених антиоксидантних рослинних композицій на основі буряку з додаванням лимону на 4…5% менші, ніж для вихідних компонентів. Відбувається зменшення питомої теплоти випаровування води з суміші різних речовин завдяки змінам в рослинних тканинах вихідних компонентів і утворенню на стадії попередньої обробки принципово нового матеріалу для сушіння.

    Переглянути