Поліщук М. О.

Сортировать по умолчанию названию
  • УМОВА СТІЙКОСТІ РУХОМОГО ОБ’ЄКТА

    В дослідженні розглядається тверде тіло з нерухомою точкою, що обертається за інерцією з навколо осі, яке збігається з однією з головних осей інерції, наприклад з віссю . З’ясуємо чи буде це обертання стійким, тобто чи зміниться воно суттєво , якщо незначно змінити , наприклад, завдаючи легкі удари по тілу, чи це обертання в основному збережеться, спричинивши тільки незначні коливання осі обертання навколо її початкового положення. Стійкість руху визначається таким чином: незбурений рух системи, що визначається її розв’язком, називають стійким по відношенню до його змінних, якщо при малих збуреннях початкових умов – відхилень і швидкостей – збурений рух системи буде мало відрізнятися від незбуреного або відхилення лежатимуть у заданих межах. Дослідимо зміну , розглядаючи динамічні рівняння Ейлера, враховуючи вигляд коренів характеристичних рівнянь. Обертання твердого тіла буде стійким відносно тієї головної осі інерції, відносно якої значення моменту інерції буде або найбільшим, або найменшим. Умова стійкості (1) повинна обов’язково враховуватись при конструюванні рухомих об’єктів.

    Переглянути
  • КОНУСНА ФРИКЦІЙНА МУФТА

    Ці муфти знаходять застосування в механізмах подач верстатів. Відрізняються простотою конструкції і хорошою розчіплюваністю. Включення і вимикання здійснюється осьовим переміщенням найчастіше зовнішнього конуса. Половина кута конуса для металевих муфт дорівнює 8-10 °, а для муфт з обкладками на азбестовій основі – 12-15°. Для запобігання самозаклинювання потрібно дотримуватися умови: a arctqf . Збільшення кута покращує розчіплюваність муфти, але збільшує зусилля включення.

    Переглянути
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОДИНАМІКИ ТА ТЕПЛООБМІНУ В РОТОРНО-ПЛІВКОВОМУ АПАРАТІ

    Останнім часом широкого поширення в промисловості отримали плівкові апарати з поверхнею та ротором який обертається. Роторні плівкові апарати придатні для здійснення багатьох теплофізичних процесів: випарювання, дистиляції, ректифікації, десорбції, сушки та інших процесів, які широко поширені в хімічній, біохімічній та харчовій промисловості [1]. При проведенні вказаних процесів роторні плівкові апарати мають ряд істотних переваг перед багатьма апаратами іншого типу: - менша тривалість процесу; - більш висока інтенсивність термообробки продуктів; - відсутність застійних зон; - значно менші габаритні розміри; - можливість поєднання декількох процесів в одному апараті; - можливість висушування за один прохід та відсутність гідростатичного тиску; - більш висока економічність. Застосування роторно-плівкового апарата для вищеназваних процесів обробки харчових продуктів дозволяє у багатьох випадках досягти радикального поліпшення техніко-економічних показників виробництва. Існують різні конструкції роторів і корпусів апаратів [2]. Вибір типу апарату визначається технологічним призначенням і властивостями оброблюваних рідин. У роторно-плівкових апаратах рідка фаза розподіляється ротором по твердій поверхні, що обігрівається і турбулізується ротором. Це призводить до значної інтенсифікації процесів тепло- і масопереносу. На рисунку 1 показана принципова схема роторно-плівкового апарата. Метою даної роботи є дослідження гідродинаміки та теплообміну в роторно-плівковому апараті тому, що ці процеси мають складний характер, що обумовлено, як конструкцією ротора, так і технологічними параметрами роботи і практично аналітичного розв’яку не існує.

    Переглянути
  • ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ВИТРАТ ПОТУЖНОСТІ У РОТОРНО-ПЛІВКОВОМУ АПАРАТІ

    Плівкові процеси набули широкого розповсюдження завдяки незначному термічному опору, малому часу перебування продукту в апараті та інтенсивному перенесенню теплоти і маси [1]. Дослідження потужності є важливою характеристикою гідродинаміки роторно-плівкового апарата і може бути використана для опису процесів переносу в плівці рідини. Стандартні роторно-плівкові апарати мають приводи, потужність яких значно перевищує ту, яка обумовлена технологічним процесом обробки рідини.Повна потужність, яку необхідно підвести до валу ротора визначається по формулі де - потужність, яка витрачається на передачу кінетичної енергії рідині; - потужність, яка витрачається на перемішування рідини; - потужність, яка втрачається в ущільненнях і опорах валу[2]. Дослідження проводились на скляному роторно-плівковому апараті. В якості робочої рідини використана вода та розчин гліцерину в різних концентраціях. Дослідження проводилось в такій послідовності. В корпус апарата подавалася вода та розчин гліцерину в різних концентраціях, для нагріву цього розчину в оболонь апарата подавалася вода. Встановлювали швидкість обертання ротора які фіксувалися тахометром типу ТЦ-3М приблизно 100 об/хв, після чого чекали 5-10 хв., щоб встановився необхідний температурний режим, потім заміряли температури теплоносія і продукту на вході і на виході, витрати в оболоні та апараті. Потужність вимірювали при двох режимах, коли температура постійна, тобто при ізотермічному режимі та під час нагріву, коли температура в апараті змінюється. Після чого збільшували швидкість обертання ротора на 50-70 об/хв. і знову повторювали виміри, поки швидкість обертання ротора не буде максимальною. Повна потужність була виміряна електричним шляхом, за допомогою знімання показників амперметра та вольтметра. Після цього змінювали витрати і повторювали знову всі виміри. Потужність, яка втрачається в ущільненнях і опорах валу було визначено додатковим експериментом. Досліди проводилися на воді та 50 % розчині гліцерину. Отримана залежність показана на рис. 1.

    Переглянути
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ВИТРАТ ПОТУЖНОСТІ ПРИ СУХОМУ ТЕРТІ В РОТОРНО-ПЛІВКОВОМУ АПАРАТІ

    станнім часом широкого застосування в промисловості набули плівкові апарати з поверхнею та ротором, що обертається. Плівкові процеси набули широкого розповсюдження завдяки незначному термічному опору, малому часу перебування продукту в апараті та інтенсивному перенесенню теплоти і маси [1]. Важливе місце при дослідженні теплообмінної апаратури відводиться вивченню гідродинамічних особливостей тепломасообмінних процесів, які протікають в апаратах з неметалевих стерильних матеріалів та покриттів (скло, емаль, кераміка, полімери) [2]. Через складність вивчення гідродинаміки як висхідного так і нисхідного потоку в роторно-плівковому апараті недостатньо теоретичних та експериментальних даних, що не дозволяє в теперішній час провести достатньо повний аналіз умов роботи плівкових апаратів. Однією з величин для повного розрахунку РПА є визначення потужності, яка витрачається на розподілення та перемішування рідини лопатями ротора. Потужність є важливою характеристикою гідродинаміки роторно-плівкового апарата і може бути використана для опису процесів переносу в плівці рідини. Були проведені експерименти по визначенню потужності при сухому терті в роторно-плівковому апараті. Дослідження проводились на експериментальній установці роторно- плівкового апарата з шарнірним кріпленням лопатей. Частота обертання ротора в апараті становить 0-700 об/хв. Лопатки ротора виготовлені з фторопласту марки Ф4, в даному роторно-плівковому апараті встановлено 60 лопаток. Внутрішній діаметр корпуса апарата становить 0,05 м та його робоча довжина 0,595 м, поверхня нагрівання складає 0,1 м2 . Корпус роторно-плівкового апарата виготовлений зі скла х/л типу ТУ ГОСТ 9111-59. Особливістю даної установки є її антикорозійне стерильне виготовлення. Дослідна установка виконана з матеріалів, що дозволяють проводити дослідження гідродинаміки, масообміну тепла при обробці стерильних, особливо чистих, медичних, харчових, хімічноагресивних і інших продуктів. В результаті експериментальних досліджень була виведена залежність потужності від кутової швидкості. Залежність показана на рисунку 1. Побудувавши відповідні залежності дослідної та теоретичної потужності від кутової швидкості (рисунок 1), було зроблено висновок, що експерименти були проведені доцільно.

    Переглянути