РОМАНЮК В. В.

Сортировать по умолчанию названию
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ СПІНЕНИХ ПОЛІМЕРІВ

    Одним з ефективних методів виготовлення теплоізоляційних матеріалів будівельного призначення є екструзія спінених полімерів, яка забезпечує безперервний цикл виготовлення матеріалу із задовільними експлуатаційними характеристиками. Крім того, цей метод дозволяє використовувати у значному обсязі відходи промислових та побутових полімерних відходів. Визначення технологічних параметрів переробки композиційних спінених полімерів із заданими фізико-механічними характеристиками передбачає проведення комплексних досліджень впливу параметрів переробки на експлуатаційні характеристики виробу, такі як: уявна густина, міцність, вологопроникнення, теплопровідність, усадка. З метою обгрунтування технологічних прийомів, режимів переробки та рецептури полімерних композицій для виготовлення піноматеріалів будівельного призначення придатних до довготривалої експлуатації у якості теплоізоляційних захисних покриттів, проведено ряд порівняльних досліджень для зразків піноматеріалів виготовлених із додаванням вторинних полімерів до складу композиції. Досліди проведено для зразків піновиробів на основі полістиролу із вмістом вторинної сировини у полімері: 25%, 32%, 50%, 100%. У якості спінювального агенту використовувався ізобутан. Уявна густина виготовлених зразків становить: 60÷100 кг/м 3 . З метою визначення впливу типу та долі твердих домішок, які вводяться у композицію у якості центрів пороутворення (крейда, тальк, диокс титану) проведено дослідження структури виробу на якість отриманих піновиробів (стуктуру, міцність, уявну густину). Доведено, що диокс титану (у порівнянні із тальком) забезпечує більш дрібну структуру комірок та дозволяє одержувати вироби більш низької густини (до 50 кг/м 3 ). За результатами проведенних досліджень найкращі показники якості структури пін при додаванні вторинної сировини одержано із використанням диокису титану (1,1%) у якості нуклезуючої добавки. Збільшення вмісту приводить до розривів коміркової структури, і, як наслідок, втрати споживчих властивостей. Проте введення його в певному співвідношені з полімером у зону подачі викликає ряд ускладнень: здатність просипатись між гранулами, налипання на стінках пристрою подачі. Для розв′язання, цієї проблеми необхідно попередньо (на додатковому обладнанні – грануляторі) одержувати концентрат: гранули з композиції наповнювача і полімеру основи. Такий підхід (реалізовано на ФОП Романюк, м. Одеса) дозволяє якісно дозувати ТіО2 у відповідному співвідношенні. Для цих цілей можна також застосовувати промисловий суперконцентрат на основі удароміцного полістиролу. Одним із важливих характеристик піновиробу, від якого залежить як якість формування так і експлуатаційна придатність є показник лінійної усадки. Для матеріалів, які виготовляються безперервним методом екструзії коефіцієнт лінійної усадки залежить від ступеню орієнтації виробу, швидкості тягнучого пристрою, температури формування. З метою визначення коефіцієнту лінійної усадки та його відмінності в поздовжньому та поперечному напрямах проведено ряд досліджень пінополістирольних листів. Досліди показали, що при заданих параметрах екструзії лінійна усадка у поперечному напрямку значно нижча (до 30%) за поздовжню, що викликано надмірною витяжкою листа валками тягнучого пристрою. Зразки із диокисом титану у якості домішок центроутворення мають більший коефіцієнт лінійної усадки, ніж зразки виготовлені із тальком. Таким чином, поряд із кращими умовами формування виробу, матеріал із домішками диокису титану, має здатність до усадки у процесі експлуатації та потребує введення у композицію стабілізуючих домішок-модифікаторів. У промисловому впроваджені доцільне застосування у якості модифікаторів: стеарилстеадаміду або моностеарат глицерину. Промисловість випускає декілька марок моностеарату гліцерину, серед яких GMS, який містить значну кількість моностеарату і являється одночасно ефективним антистатичним наповнювачем. Отже при одержанні пінополімерів із використанням вторинної сировини у композицію необхідно ввести нуклезіат, модифікатор. Експериментально визначена задовільна рецептура за наявності вторинного поліетилену: ТіО2 – 1,1 % (мас.), моностеарату гліцерину – до 7 % (мас.).

    Переглянути
  • Оптимізація температурної залежності в’язкості полімеру

    Запропоновано критерій визначення оптимальної температурної залежності в’язкості полімеру у формі рівняння Арреніуса за скінченною кількістю вимірювань за температур, що дозволяють одержати скінченну множину таких рівнянь. Розроблено програмне забезпечення у формі MATLAB-модуля для знаходження параметрів оптимальної температурної залежності.

    There has been suggested a criterion for determining the optimal temperature dependence of the polymer viscosity in the Arrhenius equation form over the finite quantity of measurements by temperatures, which give the finite quantity of such equations. There has been represented the designed software in the MATLAB-module form for finding all parameters of the optimal temperature dependence.

    Переглянути