СКРИПКА К. І.

Сортировать по умолчанию названию
  • БІСУЛЬФІТНИЙ СПОСІБ ВАРІННЯ СТЕБЕЛ СОНЯШНИКУ

    Нині на території України засівні площі соняшнику становлять близько 4,4 млн га. І згідно Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, об’єми виробництва насіння соняшнику прогнозується збільшувати, а відповідно збільшиться вихід відходів у вигляді стебел соняшнику [1]. Відходи даної однорічної недеревної рослинної сировини у вигляді стебла в основному використовують як паливо. Але хімічний склад стебла соняшнику, який наведено у таблиці, також дозволяє використання його у целюлозно-паперовій промисловості для хімічної переробки [2]. Задачею даної роботи є хімічне перероблення стебел соняшнику бісульфітним способом з метою отримання волокнистих напівфабрикатів. Варіння проводили у попередньо прогрітій до кінцевої температури 155о С гліцериновій бані, куди опускали заповнені січкою соняшника і варильним розчином стальні автоклави. Процес варіння продовжували відповідно 30; 60; 120 і 130 хвилин. В результаті порівняння отриманих даних встановлено, що вихід зменшується із збільшенням тривалості варіння і становить відповідно від 40,5% до 37,7%, також закономірно знижується вміст залишкового лігніну від 18,85% до 15,4%. Слід зазначити, що запропонованим нами бісульфітним способом до 30 хв. було отримано напівцелюлозу, а варіння від 60 до 130 хв. дозволяє отримувати целюлозу з наступними показниками міцності: розривна довжина - 4700 – 6300м; опір роздиранню – 175 – 200 мН; міцність на злам під час багаторазових перегинів до 10 ч.п.п. З підвищенням тривалості варіння від 30 до 130 хв. закономірно знижується вихід напівфабрикату, а також вміст залишкового лігніну у ньому. У випадку варіння протягом 30 хв. була отримана напівцелюлоза, в усіх інших випадках був отриманий напівфабрикат у вигляді целюлози.

    Переглянути
  • БІСУЛЬФІТНИЙ СПОСІБ ВАРІННЯ СТЕБЕЛ СОНЯШНИКУ

    Нині на території України засівні площі соняшнику становлять близько 4,4 млн га. І згідно Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, об’єми виробництва насіння соняшнику прогнозується збільшувати, а відповідно збільшиться вихід відходів у вигляді стебел соняшнику [1]. Відходи даної однорічної недеревної рослинної сировини у вигляді стебла в основному використовують як паливо. Але хімічний склад стебла соняшнику, який наведено у таблиці, також дозволяє використання його у целюлозно-паперовій промисловості для хімічної переробки [2]. Таблиця – Хімічний склад стебла соняшнику Складова частина Целюлоза,% Лігнін,% СЖВ,% Пентозани,% Зольність,% стебло 40,6 20,1 - 21,3 3 Задачею даної роботи є хімічне перероблення стебел соняшнику бісульфітним способом з метою отримання волокнистих напівфабрикатів. Варіння проводили у попередньо прогрітій до кінцевої температури 155о С гліцериновій бані, куди опускали заповнені січкою соняшника і варильним розчином стальні автоклави. Процес варіння продовжували відповідно 30; 60; 120 і 130 хвилин. В результаті порівняння отриманих даних встановлено, що вихід зменшується із збільшенням тривалості варіння і становить відповідно від 40,5% до 37,7%, також закономірно знижується вміст залишкового лігніну від 18,85% до 15,4%. Слід зазначити, що запропонованим нами бісульфітним способом до 30 хв. було отримано напівцелюлозу, а варіння від 60 до 130 хв. дозволяє отримувати целюлозу з наступними показниками міцності: розривна довжина - 4700 – 6300м; опір роздиранню – 175 – 200 мН; міцність на злам під час багаторазових перегинів до 10 ч.п.п. З підвищенням тривалості варіння від 30 до 130 хв. закономірно знижується вихід напівфабрикату, а також вміст залишкового лігніну у ньому. У випадку варіння протягом 30 хв. була отримана напівцелюлоза, в усіх інших випадках був отриманий напівфабрикат у вигляді целюлози.

    Переглянути
  • Вплив умов приєднання пористих структур до суцільних поверхонь на двофазний теплообмін та контактний термічний опір

    Наведено результати експериментальних досліджень впливу способів приєднання металевих волокнистих капілярних структур до суцільних технічних поверхонь на контактний термічний опір та інтенсивність теплообміну під час кипіння води. Одержано емпіричні формули для розрахунку інтенсивності двофазного теплообміну та контактного термічного опору в зонах нагрівання теплових труб і термосифонів із пористими волокнистими структурами.


    The results of experimental studies of the impact means joining metal fiber capillary structures to continuous technical surfaces on contact thermal resistance and intensity of heat transfer during boiling. Obtained empirical formulas for calculating the intensity of the two-phase heat transfer and thermal contact resistance in the areas of heating and heat pipes termosyfoniv of porous fibrous structures.

    Переглянути