Целень Б. Я.

Сортировать по умолчанию названию
  • МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВІВ МЕХАНІЗМІВ ДИСКРЕТНО- ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ НА ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ ТА ВОДНО-СПИРТОВИХ СУМІШЕЙ

    В межах наукового напрямку дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ) розроблено обладнання, що реалізує його основні механізми: ефекти, пов’язані з прискоренням руху неперервної фази, дію напружень зсуву, кавітаційні механізми, механізм вибухового закипання, колективні ефекти в ансамблі бульбашок, збурювання міжфазної поверхні в газорідинних середовищах [1]. Метою роботи є дослідження та моделювання впливів механізмів ДІВЕ на властивості води та водно-спиртових сумішей. Вказані ефекти дозволяють досить суттєво впливати на характер протікання тепломасообмінних, гідродинамічних і хімічних процесів на мікро- і нанорівні [2]. При одержанні водно-спиртових сумішей з застосуванням методу ДІВЕ відбувається поліпшення їх органолептичних показників. Водно-спиртова суміш в процесі обробки піддається впливу високочастотних гідродинамічних коливань, кутових швидкостей і значних напружень зсуву, що дозволяє отримувати суміші з високим ступенем гідратації. Сутність процесу змішування полягає передачі протона від спирту до води з утворенням іона гідроксонію H3O . При змішуванні спирту з водою виділяється теплота, зумовлена утворенням водневих зв’язків змішаних асоціатів – водно-спиртових розчинів з утворенням кристалогідратів. Асоціація компонентів у водно-спиртових сумішах є предметом дискусії в науковій літературі на протязі більш, ніж 50 років. Однак результати, отримані різними методами, часто виявляються суперечливими, так як направлені на отримання інформації про структуру водно-спиртових сумішей непрямими методами. Досить розповсюдженим інструментальним методом дослідження структури води та водно-спиртових сумішей є спектроскопія, однак, головна проблема, що при цьому виникає – інтерпретація спектрів системи. Для вирішення такої задачі можуть слугувати сучасні хемометричні підходи (наприклад метод незалежних компонент) і квантово-хімічні розрахунки. Окрім цього широкого розповсюдження набули методи квантової хімії, молекулярної механіки, молекулярної динаміки, комп’ютерної хімії та комп’ютерного моделювання. Рентгено- і нейронографічний аналіз, а також ядерний магнітний резонанс (ЯМР) дають усереднену картину взаємного розташування молекул (атомів), що не дозволяє однозначно дати відповідь навіть про будову найближчого оточення. Методи комп’ютерного моделювання досягли значних результатів. Методи молекулярної динаміки і Монте-Карло використовуються для створення моделей води і простих рідин рис. 2. Для аналізу моделей застосовується метод Вороного-Делоне і теорії перколяції. Локальна густина молекул води розраховувалась як зворотній об’єм багатогранників Вороного [3]. - молекули з найменшими значеннями об’єма багатогранників Вороного (менше 26,33 Å3); - молекули з найбільшими значеннями об’єма багатогранників Вороного (більше 34,1 Å3) Рисунок 2 – Модель води з 3456 молекул при температурі 297 К. Враховуючи вищенаведені методи дослідження структури водних і водно-спиртових систем слід зазначити, що при вивченні таких систем не можна обійтись без методів комп’ютерного моделювання, хоча і вони не дають можливості отримання вичерпної і повністю достовірної інформації.

    Переглянути
  • РОЛЬ ПРОЦЕСІВ АДІАБАТНОГО ЗАКИПАННЯ ТА КАВІТАЦІЇ ПРИ ОБРОБЦІ МОЛОКА ЗА ТЕРМОВАКУУМНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ

    В ІТТФ НАН України розроблені технологія і обладнання для термовакуумної обробки молока, що дозволяє підвищувати термостійкість, знижувати кислотність та покращувати мікробіологічні показники, впливати на дисперсність жирової фази молока. Виявлення механізмів отримання таких ефектів має доцільність з наукової та практичної точки зору. У термовакуумній технології задіяні такі теплофізичні процеси як адіабатне закипання та кавітація. Попередні дослідження впливу даної технології на властивості води встановили, що збільшення рН до 30% та збереження даного показника у часі пов’язано з видаленням СО2 та змінами в структурі води [1]. Основними механізмами впливу на рН води є зростання парових бульбашок, утворення плівкових структур в потоці при його адіабатному закипанні, захлопування бульбашок при кавітації, високі напруги зсуву в макро- та мікропотоках. Вода в молоці є розчинником. Молоко на 87% складається з води, з них до 75% - у вільному стані, тому зміна показників води суттєво впливає на структури молока, а особливо на білкову фазу. Зміна водневого показника призводить до переваги іонів ОН- над іонами Н+ . Це викликає іонізацію карбооксильної групи білка, надає йому від’ємного заряду та агрегаційної стійкості у розчині. Під час обробки молока досягається ефект гомогенізації жирової фази. Проведені дослідження встановили, що подрібнення молочного жиру відбувається завдяки зсувним напругам в макропотоках при адіабатному закипанні. Значну увагу в ІТТФ НАН України було приділено вивченню динамічних характеристик бульбашок в процесах адіабатного закипання [2]. Швидкості та прискорення зростання парових бульбашок в каналі адіабатного закипання відповідно становлять 4 м/с та 105 м/с 2 , а часовий масштаб процесів вимірюється мікросекундами. По тракту апарата термовакуумной обробки розміщено чотири відцентрових насоса. Згідно з технічною документацією допустимий кавітаційний запас насоса Δhдоп = 4 м. Умовою відсутності кавітації при роботі насоса є перевищення його кавітаційного запасу над допустимим значенням (Δh ≥ Δhдоп ) [3]. Розрахунки показують, що кавітаційний запас для всіх насосів установки не перевищує 0,4 м, що значно нижче допустимого значення. Експериментальні дослідження показали, що всі насоси працюють в нестабільному режимі, особливо ті, які відкачують рідину з камер апарата в нагрівач і холодильник [4]. Це пояснюється тим, що тиск парорідинної суміші різко підвищується на величину порядку 200 кПа. На виході з цих насосів спостерігаються пульсації тиску з амплітудою 100÷400 кПа і частотою порядку 1÷2 Гц. При розрахунку енергетичних витрат на роботу апарата встановлено, що витрати енергії на роботу відцентрових насосів складають близько 12% від загальних витрат. Так як при розвиненій кавітації падіння ККД насоса не перевищує 4,5% [5], то величину енергетичних втрат внаслідок кавітаційних явищ у насосах можна вважати незначною. В отриманні якісної емульсії молока кавітаційні механізми відіграють важливу роль, оскільки вони характеризуються більш високими швидкостями та прискореннями захлопування кавітаційних бульбашок ніж при адіабатному закипанні, а часовий масштаб таких процесів вимірюється наносекундами. Це обумовлює вплив кавітаційних процесів на зменшення розміру білкових структур, що є важливим при формуванні оболонки жирової кульки. Комбінація процесів кавітації, адіабатного закипання та термічних ефектів апарата значно впливає на мікробіологічні показники молока. Суттєве пригнічення мікрофлори в технології термовакуумної обробки пов’язано з різкими перепадами тиску, які впливають на клітинні стінки мікроорганізмів. Температурний режим обробки також дає свій внесок при пригніченні мікрофлори. Отже, комплексний вплив процесів адіабатного закипання та кавітації мають визначальне значення при обробці молока за термовакуумною технологією. Крім того, необхідно наголосити, що процеси кавітації суттєво не впливають на споживання енергії в технології, а практика застосування розроблених в ІТТФ НАН України насосів показала їх високу стійкість до зношування.

    Переглянути
  • ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕПЛОМАСООБМІННИХ ТАГІДРОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ТЕРМОВАКУУМНОЇ ОБРОБКИ МОЛОКА

    Розглянуто особливості технології термомеханічної обробки молока і молочних продуктів з використанням конденсаційно-випарної схеми регенерації тепла. Використовувана на підприємствах молочної промисловості термовакуумна технологія (ТВТ) і масообмінне обладнання, що реалізує цю технологію, призначені для обробки натурального молока і рідких молочних продуктів з метою їх деаерації, дезодорації, гомогенізації, зниження кислотності, підвищення термостійкості і пригнічення шкідливої мікрофлори, що в кінцевому підсумку сприяє підвищенню якісних показників та істотно поліпшує смакові характеристики продукції, що випускається. Термостабільність системи – одна з найважливіших якостей, яка визначає можливість подальшої переробки сировини і отримання якісного продукту в цілому. Термостабільність характеризує здатність зберігати агрегаційну стійкість білків у молоці при впливі на продукт порівняно високих температур. Цей показник визначає не тільки якість молока, але і можливість його подальшої переробки при виробництві молочних продуктів. Підвищення кислотності молока та високий рівень вмісту небажаної мікрофлори, як правило, призводить до втрати термостійкості, що в результаті знижує харчову безпеку продукту. Можливість управління цими показниками з метою підвищення якості продукту вкрай необхідна у виробництві. Встановлено, що обробка молока при використанні ТВТ підвищує показник термостійкості на 1-2 пункти і зменшує кислотність на 1-3 °Т [1]. Ступінь зміни цих показників залежить від якості вихідного молока Технологічна схема апарата ТВТ обробки молока і молочних продуктів продуктів зображена на рисунку 1.Апарат складається з двох секцій, кожна з яких включає камеру випаровування B і камеру конденсації K. У верхній частині камер встановлені форсунки, що забезпечують диспергування рідини. Рідина, що збирається на дні видаляється з камер за допомогою відцентрових насосів 1–4. У кожній секції апарата камери B і K з'єднані між собою каналом, через який пара з камери випаровування надходить в камеру конденсації, так що тиски пари в обох камерах практично однакові. Перед початком роботи в герметичних камерах апарата створюють вакуум для повного видалення повітря, так щоб в процесі роботи тиск у кожній камері дорівнював тиску насиченої пари при температурі рідини на виході з камери. Вихідна холодна рідина з температурою ≈ 5°C через форсунку подається в камеру конденсації K2 другої секції апарата. Пара, що надходить в камеру K2 з камери випаровування B2 через з'єднувальний канал BK2, конденсується на краплинах холодної рідини, нагріваючи її. З камери K2 рідина насосом через трубопровід подається на вхід камери конденсації K1 першої секції, де пара, що надходить з камери B1 через канал BK1, конденсується на краплинах, додатково нагріваючи рідину. З камери K1 рідина надходить у пастеризатор 6 з температурою Tпаст = Tmax, де температура рідини зростає на величину ΔT1 = Tmax – Tквих, досягаючи необхідного за умовами технології значення Tmax = 85’95°С. Після пастеризатора рідина під тиском Psat (Tmax) через спеціальний патрубок надходить у камеру B1. Так як тиск в камері B1 набагато нижче Psat (Tmax), в патрубку відбувається інтенсивне адіабатне закипання, що забезпечує гідромеханічну обробку рідкої суміші і її диспергування. Тому в камеру B1 рідина надходить у вигляді факела дрібнодисперсних краплин. Через низький тиск в камері і високій температурі рідини краплини інтенсивно випаровуються з виділенням великої кількості пари. Надлишок пари з камери B1 переходить через канал BK1 в камеру K1, де конденсується на холодних краплинах. З камери B1 рідина подається в камеру випаровування B2 для подальшого охолодження. Надлишок пари з камери B2 через канал BK2 перетікає в камеру K2, а рідина насосом подається в теплообмінник-холодильник 7, де її температура знижується на величину ΔT2  = Tвих –Tmin, досягаючи значення вихідної температури Tmin = 5°С. Нейтральні гази (повітря), які десорбуються з рідини в процесі її випаровування і адіабатного закипання виводяться з обох камер конденсації вакуумним насосом 5.

    Переглянути
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВІВ МЕХАНІЗМІВ ДИСКРЕТНО- ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ НА ВЛАСТИВОСТІ ВОДНИХ СИСТЕМ

    На сьогоднішній день особливу увагу слід приділяти впровадженню інноваційних розробок, які дозволяють не лише підвищити ефективність використання природно-сировинних ресурсів, а й вирішити проблему екологізації виробництва. Вода є складовою для багатьох галузей промисловості: харчової, фармацевтичної, хімічної. У зв’язку з цим, удосконалення існуючих та розроблення нових технологій підготовки водних систем: питної води та води для харчових виробництв і доведення її якості до необхідних стандартів на сучасному етапі стають важливим завданням для науковців. Метою роботи є дослідження впливів механізмів дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ) на властивості водних систем, а саме води та водно-спиртових сумішей. В Інституті технічної теплофізики НАН України було розроблено обладнання, що реалізує основні механізми ДІВЕ: ефекти, пов’язані з прискоренням руху неперервної фази, дію напружень зсуву, кавітаційні механізми, механізм вибухового закипання, колективні ефекти в ансамблі бульбашок, збурювання міжфазної поверхні в газорідинних середовищах. На основі проведених досліджень запропонована схема технологічної лінії обробки води і водно-спиртових сумішей методом високочастотних гідродинамічних коливань для виробництва водно-спиртових сумішей. Обладнання, що використовується для досліджень пройшло промислові випробування. Була отримана вода і водно-спиртова суміш з поліпшеними органолептичними якостями та хімічними параметрами.

    Переглянути
  • МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ КИСЛИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ СПОСОБОМ ДИСКРЕТНО- ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ

    Дискретно-імпульсне введення енергії (ДІВЕ) досить нова сфера наукових досліджень. Розуміння та вивчення процесів, які відбуваються привпливі на водні системи способом ДІВЕ є актуальною темою на сьогодні. Створення математичної моделі дозволить краще пізнати процес нейтралізації фізичним методом та дасть змогу використати цей спосіб на практиці. Спільно з Інститутом технічної теплофізики НАНУ було проведено експериментальні дослідження з допомогою роторно-пульсаційного апарата, який реалізує дискретно-імпульсні впливи на водні розчини. Після обробки результатів запропоновано гіпотезу нейтралізації кислих водних розчинів способом ДІВЕ. Через відсутність зміни рН в підкисленому дистиляті та яскраво виражене збільшення водневого показника в підкисленій водопровідній воді наштовхує на висновок, що ріст рНзалежить не від кислоти, її виду, концентрації тощо, а від розчинника, тобто води. Це й підтвердилося наступними дослідами. Гіпотеза ґрунтується на наявності НСО3 – в водопровідній воді. Через кавітацію в кавітаційних бульбашках утворюються активні йони та радикали. Зменшення йонів водню обернено-пропорційно впливає на рН. Для підтвердження гіпотези було проведено аналіз водного розчину до обробки та після. Аналіз проводився в лабораторії абсорбції та іонного обміну науково-виробничого об'єднання «Екософт». Результати дійсно показали зменшення вмісту гідрокарбонатів. Для теоретичного розрахунку було обрано один з дослідів. Оброблявся розчин водопровідної води з сірчаною кислотою. На один йон водню припадає один йон гідрокарбонату. Тому концентрація йону водню зменшиться на величину рівну концентрації гідрокарбонатів. З розрахунку видно, що рН змінилося лише на 0,1, тоді як на практиці – на 0,5. Через вплив багатьох факторів, які не були враховані вище, теоретичне значення рНдещо відрізняється від практичного. Гіпотеза повністю не описує процес, що спонукає до знаходження та врахування всіх факторів, які впливають на процес нейтралізації. Вже підтверджені зміни нітратів в обробленому розчині можуть також впливати на водневий показник, що вдосконалить модель та наблизить теоретичні результати до практичних.

    Переглянути
  • ЗАСТОСУВАННЯ ГІДРОДИНАМІЧНОЇ КАВІТАЦІЇ В МАСООБМІННИХ ПРОЦЕСАХ ПРИ ОТРИМАНІ ПАЛИВНИХ ЕМУЛЬСІЙ

    Комплексне вирішення проблеми зниження вартості і підвищення екологічної безпеки палив здійснюється в напрямку створення їх нових видів з нетрадиційних джерел сировини і впровадження нових технологічних процесів. Метою роботи є дослідження інтенсифікації масообміну в системі рідина-рідина при використанні гідродинамічної кавітації. Згідно основ теорії руйнування краплин в турбулентному потоці конструкція турбулізуючих елементів (кавітаторів) повинна забезпечувати генерування кавітаційних бульбашок в каверні за ними. При турбулентних пульсаціях виникає втрата сферичної стійкості і, як наслідок, колапс кавітаційних бульбашок, що супроводжується утворенням кумулятивних мікрострумин, масштабних пульсацій, сукупна кінетична енергія яких приводить до утворення емульсії з заданим діаметром краплин. Дослідження процесу масообміну в апаратах з кавітатором, а також конструктивних та гідродинамічних характеристик, фізико-хімічних властивостей паливних емульсій проводили на експериментальному стенді, що має циліндричну робочу камеру діаметром 200 мм, висотою 300 мм і об’ємом 10 л, насос вакуумний, електропривід, трьохлопатевий кавітатор, закріплений на валу, що кріпиться через муфту до вихідного валу електропривода і підйомний механізм. В роботі досліджено трьохлопатеві кавітатори з кроковим відношенням 0,5; 0,8; 1,0. Експерименти проводили при кавітаційній течії рідини зі швидкістю за кавітатором від 6,5 до 8,5 м/с. Результати дослідження показують, що в експериментах під вакуумом з використанням кавітатора з кроковим відношенням 1,0 та часом обробки 20 с, діаметр краплин становить 2-5 мкм. Одержані математичні залежності для розрахунку кавітаторів, гідродинамічного опору апарата, режиму і швидкості кавітаційної течії потоку, необхідних для досягнення заданого розміру краплин. Визначена повна споживана потужність на отримання паливної емульсії з попередньо заданими фізико- хімічними властивостями.

    Переглянути
  • ВПЛИВ МЕХАНІЗМІВ ДИСКРЕТНО-ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ НА ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ

    В Інституті технічної теплофізики НАН України в межах наукового направлення дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ) проводяться дослідження впливу високочастотних гідродинамічних коливань (ВЧГДК), адіабатичного закипання, миттєвого скидання тиску, кавітаційних та колективних ефектів в ансамблі бульбашок на властивості води і водних систем [1,2]. Метою роботи є визначення впливу механізмів дискретно-імпульсного введення на фізико-хімічні параметри води і водних систем з метою подальшого застосування їх в теплотехнологіях харчової, фармацевтичної та енергетичної промисловості. Дослідження впливу ВЧГДК у поєднанні з дією напружень зсуву на властивості води і водно-спиртової суміші проводились з використанням роторно-пульсаційного апарату. Робочий вузол апарата представляє систему ротор-статор-ротор з міжциліндровим зазором 100 мкм. В результаті обробки отримано воду з корегованим хімічним складом та покращеними органолептичними характеристиками. Аналогічні результати отримано при обробці водно-спиртової суміші, особливе підвищення органолептичних параметрів спостерігалось при накладенні на потік ВЧГДК від 180 до 220 коливань.Дослідження впливу вибухового закипання, кавітаційних та колективних ефектів в ансамблі бульбашок пов’язаних з миттєвим скиданням тиску проводились з використанням апарату адіабатичного закипання. Встановлено вплив величини перегріву ∆Т ( - умова за якої відбувається процес адіабатичного закипання) на фізико-хімічні і мікробіологічні параметри артезіанської води Київського та Чернігівського регіонів. Вода після обробки зазначеним методом відповідає вимогам встановленим до питних вод. При комплексній обробці води ВЧГДК, що викликають напруження зсуву до 235,5 Па та миттєвим скиданням тиску (без адіабатичного закипання) встановлено підвищення водневого показника і корекція фізико-хімічних параметрів. Такий метод обробки запропоновано використовувати для нейтралізації кислого конденсату, що утворюється в результаті згорання газу в опалювальних і промислових котельнях. Запропонована обробка води дозволяє корегувати фізико-хімічні та мікробіологічні параметри води різного призначення, що свідчить про глибокий вплив дії механізмів ДІВЕ. Отримані результати, ґрунтуються на численних експериментальних дослідженнях, проведених в лабораторних і промислових умовах, що дозволяє стверджувати про їх достовірність.

    Переглянути
  • ВПЛИВ МИТТЄВОГО СКИДАННЯ ТИСКУ НА ВЛАСТИВОСТІ ВОДНИХ СИСТЕМ

    В Інституті технічної теплофізики НАН України в межах наукового напрямку дискретно-імпульсного введення енергії проводяться роботи по дослідженню механізмів ДІВЕ на властивості водних систем. Дискретно- імпульсне введення енергії (ДІВЕ) - це безреагентний метод обробки середовищ, суть якого полягає у створенні умов, що забезпечують при локальному введенні енергії в технологічну систему, її дискретний розподіл у просторі і імпульсну дію в часі. В даному випадку енергія, що вводиться у систему може бути в різноманітних формах - теплова, механічна, електрична, електромагнітна та ін. Поняття дискретності полягає у розподілі стисливої фази за рахунковим числом точок технологічного об`єму, а імпульсність - у реалізації умов, при яких навколо цих точок виникають градієнти або розриви значень технологічних параметрів (тиску, швидкості, температури, концентрації і т.п.). Технологія ДІВЕ може бути реалізована як в багатофазних, так і в однофазних системах, які в свою чергу, додатково можуть трансформуватись під дією ДІВЕ в багатофазні. При цьому, одна з вихідних фаз повинна бути істотно більш стисливою у порівнянні з іншими. Для досягнення даних умов використовуються механізми пов’язані з прискоренням руху неперервної фази, збурення міжфазної поверхні в газорідинних бульбашкових середовищах, скиданням тиску, адіабатичним закипанням, дією напружень зсуву, локальною турбулентністю, кавітацією та ін. [1,2]. напружень зсуву величина яких знаходиться в межах 219,8 …. 235,5 Па, за умови що неперервною фазою є вода [3]. Проведений комплекс досліджень свідчить про суттєвий вплив механізмів ДІВЕ на зміну фізико-хімічних, органолептичних параметрів води на її дисперсність та мікроструктуру сухого залишку. Результати експериментальних досліджень представлено у табл. 1.

    Переглянути
  • МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ГІДРОДИНАМІКИ В РОТОРНО-ПУЛЬСАЦІЙНОМУ АПАРАТІ

    У харчовій, переробній, хімічній та фармацевтичній промисловості для інтенсифікації процесів перемішування, емульгування, змішування, диспергування та гомогенізації гетерогенних систем ефективно використовуються роторно-пульсаційні апарати (РПА) циліндричного типу, що являють собою систему нерухомих та обертових перфорованих циліндрів. Експериментальні дослідження з використанням механізмів і методів дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ) передбачають ініціювання потужності імпульсної енергетичної дії на мікрооб’єкт. Застосування обладнання, що реалізує принципи ДІВЕ, призначене для структурних перетворень в рідинних системах на мікро і нано рівні з метою зміни їх фізико-хімічних параметрів, інтенсифікації масообмінних і гідромеханічних процесів. Суть методу ДІВЕ полягає в тому, що енергія, яку вводять в апарат, розподілена дискретно по всьому робочому об’ємі системи, і в кожному елементі об’єму виділяється ефективна питома потужність у вигляді коротких імпульсів, тобто дискретно в часі [1]. Найефективнішим механізмом спрямованого впливу на перебіг нанопроцесів у супрамолекулярних структурах і біологічних об’єктах є кавітація. Саме ініціювання кавітаційних механізмів уможливлює створення високоамплітудних енергетичних імпульсів з тривалістю кілька наносекунд і дає змогу концентрувати енергію таких імпульсів у дискретних локальних зонах нанометрових розмірів [2]. Фізична модель процесу визначення гідравлічного опору апарату. Гідравлічний опір РПА можна описати за допомогою рисунків 1 та 2. На рисунку .2 зображено перекритий канал 3. Перекриття досягається обертовим рухом роторів 1 відносно статора 2. В каналі перед статором миттєво збільшується тиск Рг , що призводить до ефекту під назвою гідроудар. Таким чином рідина, що знаходиться в каналі, буде виконувати коливальні рухи, які в силу гідравлічних опорів і в'язкості, поглинають первісну енергію рідини на подолання тертя. На основі гідравлічного удару розроблені пристрої для підйому води, стиснення повітря, інтенсифікації процесу та ін.

    Переглянути