Чернов А. І.

Сортировать по умолчанию названию
  • РОЗРАХУНОК ПЕРЕХІДНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ЗА ПЕРЕХІДНОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ОБ’ЄКТА

    В процесі налагодження промислових систем автоматичного керування, як
    правило, основним джерелом інформації про динамічні характеристики об’єкта
    керування є експериментально отримувана крива розгону, що потім
    перераховується в перехідну характеристику. Аналогічна ситуація має місце,
    якщо модель об’єкта представлена у вигляді системи диференціальних рівнянь
    у частинних похідних, з якої шляхом числового інтегрування можна отримати
    перехідну характеристику (математичний експеримент).

    Переглянути
  • МАЛОТОННАЖНІ УСТАНОВКИ З ПЕРЕРОБКИ НАФТИ ТА ГАЗОВОГО КОНДЕНСАТУ

    В останні роки збільшився інтерес до розробки малотоннажних установок з переробки нафти та газового конденсату. Вказане викликано можливістю приватизації нафтових і газоконденсатних родовищ в тому числі й малої потужності, що призвело до зростання кількості вказаних міні комплексів. Ситуація, що склалася в свій час в СРСР, а пізніше в СНД, перш за все в Росії, мала ряд специфічних особливостей, головна з них – це віддалення основних нафтовидобувних регіонів (Західна Сибір) від нафтопереробних підприємств, розташованих переважно в Європейській частини держави. Це особливо гостро позначилося на забезпеченні вказаного району моторним паливом. З ціллю зменшення вказаного дефіциту в Тюменській області (Сургуті, Нижнєвартовскі) були побудовані малотоннажні установки з переробки нафти. Так, наприклад, установка в Нижнєвартовскі розрахована на переробку 100 тис. тон нафти за рік з отриманням бензинової і дизельної фракції, а також мазуту. Дизельна фракція незалежно від цетанового числа застосовувалась як дизельне пальне для місцевих транспортних засобів, мазут - як котельне паливо, а бензинова фракція (кінець кипіння – 140 ⁰ С) закачувалась в нафтові свердловини і застосовувалась для розриву пластів. Приблизно така ж ситуація з газоконденсатними родовищами. В Уренгойськім регіоні з 1979р. експлуатувалася розроблена ВНДІгазом установка для переробки газового конденсату продуктивністю 12 тис. тон на рік по сировинні. З 1982р. в м. Дудинка (ПП «Норильскгазпром») експлуатувалась промислова установка продуктивністю в 50 тис. тон на рік. На вказаних установках вироблялося дизельне паливо, а бензинова фракція за рахунок застосування різних високооктанових добавок (екстраліну – 1,3% до вихідного прямогоного бензину, ферроцену – 33 мг/л прямогоного бензину, метил-трет-бутилового ефіру – 11% до вихідної бензинової фракції) доводилась по октановому числі до авто бензину марки А-76 і також застосовувалась в якості моторного палива для карбюраторних двигунів місцевих транспортних засобів. Із експлуатованих установок за кордоном потрібно вказати, наприклад, побудовану в 1990р. установку «Microstill» фірми «Forsythe International» (Голландія) по переробці 6,5 тис. тон/рік сирої нафти для забезпечення паливом насосних станцій по перекачуванню нафти, а також двигунів нафтових насосів, експлуатованих на родовищах. Установка забезпечувала отримання до 2,9 тис. м3 в рік дизельного палива. Відома також установка, що експлуатується з 1993 року в Папуа Нова Гвінея компанією «Chervon», потужністю – до 30 тис. тон нафти за рік для отримання дизельного палива і авіаційного керосину. Особливістю цієї установки, яка забезпечувала роботу нафтових насосів перекачки нафти, було те, що після видалення вказаних керосинової і дизельної фракції мазут, який залишився, і бензинова фракція прямували в нафтопровід. Там же планувалось будівництво установки продуктивністю 900 тис. тон/рік нафти для виготовлення керосину, дизельного палива та ракетного палива. Бензинову фракцію і мазут також пропонувалось закачувати знову в нафтопровід. Вказані установки працюють по схемі первинної переробки нафти, причому навіть на установці продуктивністю по сировинні 1 млн. тон не передбачає використання обладнання для отримання високооктанового бензину із бензинової фракції. Історія створення в Україні установок по переробці вуглеводневої сировини на промислах відноситься до початку 60-х років, тоді була введена в експлуатацію на Шебелинському газопереробному заводі установка по переробці газового конденсату. В даний час у нас в державі (данні за 2007р.) приведені Департаментом нафти, газу і нафтопереробної промисловості Мінтопенерго України працює 80 малотоннажних установок для переробки нафти і конденсату. Першою в Україні малотоннажною установкою по переробці газового конденсату є побудована в середині 90-х років складу ЗАО «МТН-Полтава» установка потужністю 18 тис. тон/рік по сировині. На установці використано вітчизняне обладнання Черновицького машинобудівельного заводу. Проектом передбачався вихід прямогоного бензину – до 60%, дизельного палива – 30%, мазуту – 5-7% . У випадку відсутності в газовому конденсаті дизельної фракції, вихід бензинової фракції на цій установці може складати до 85%. До числа ведучих в Україні малотоннажних комплексів по переробці вуглеводневої сировини, потрібно віднести установку потужністю 300 тис. тон/рік нафти в Маріуполі (Азовська нафтова компанія, постачальник обладнання американська фірма «Ventek»), 4 установки проектною потужністю 25 тис. тон за рік в Запоріжжі (постачальник обладнання «Турбогаз»), в Донецькій області («Коксохімпроект»), в Харківській області (Oktan, Словакія) установка в Чернівецькій області виробництва ОАО «Чернівецький машинобудівний завод». Відома також споруджена в м. Кременчук установка ЗАО «Фобос» продуктивністю 15 тис. тон на рік (постачальник обладнання НПО «МАСМА»), а також для інших установок продуктивністю 10 і 5 тис. тон нафти на рік. Міні установки мають ряд переваг перед великими промисловими установками, до числу яких перш за все потрібно віднести зниження вартості отриманого палива (розуміється сертифікованого, а це звичайно літнє дизельне паливо і топковий мазут) за рахунок скорочення транспортних витрат – наближення до місця видобутку нафти чи газового конденсату, або до місця потреби палива – для пересувних установок. Вартість самої сировини безумовно нижче, ніж на великих НПЗ чи на ГПЗ. Немаловажним фактором є можливість залучення в сферу переробки малодебітних родовищ і родовищ з непромисловими запасами вуглеводневої сировини, тут немає необхідності в додаткових інвестиціях на розвідку родовищ. До других безсумнівних достоїнств міні комплексів потрібно віднести короткі строки будівельно-монтажних робіт, малі об’єми інвестицій і короткий інвестиційний період, більш малі витрати від аварій і вимушених простоїв, незначна екологічна загрузка регіону, простота транспортної розв'язки при завозі сировини і вивозі готової продукції.

    Переглянути