и Семенюк А.О.

Сортировать по умолчанию названию
  • НАПІВФАБРИКАТИ ІЗ СОЛОМИ РІПАКУ

    На сьогоднішній день ми маємо актуальну проблему використання відходів сільського господарства, зокрема соломи злакових, запаси якої в Україні достатні, щоб збільшити виробництво паперу і картону приблизно у 2 – 2,5 рази. Відомо, що із недеревної рослинної сировини у світі виробляють вже близько 10% целюлози. Наприклад є відомості, що із соломи ріпаку можна виготовляти целюлозу, папір, картон та ін. У таких країнах як Великобританія, Угорщина, Іспанія, Португалія успішно застосовуються технології, за допомогою яких з 1 га ріпакового поля можна виготовити до 2 т паперу [1]. Для аналізу було взято саме цей вид сировини не тільки через його розповсюдженість, але й через практичне застосування в Україні. Метою даного дослідження було отримання напівфабрикатів із соломи ріпаку бісульфітним способом. Виходячи із літературних даних [2], за вмістом целюлози (близько 37%) дана сировина придатна для отримання напівфабрикатів для ЦПП. Варіння проводять розчином певного хімічного складу, в залежності від способу, а також технологічних умов. Для проведення варіння було приготовлено варильний розчин з концентрацією всього SO2 57 г/дм 3 за pH розчину 4,5. Далі у попередньо прогріту до кінцевої температури 160о С гліцеринову баню опускали заповнені січкою ріпаку і варильним розчином стальні автоклави і процес варіння продовжували відповідно 60; 90; 120 хвилин. В результаті аналізу волокнистого напівфабрикату було встановлено, що вихід зменшується із збільшенням тривалості варіння і становить відповідно від 56,6 до 37,7%, відповідно знижується вміст залишкового лігніну від 18,2 до 13,8%. Потрібно відзначити, що запропонованим способом було отримано, як напівцелюлозу, так і целюлозу із наступними показниками міцності: розривна довжина - 2400 – 4400 м; опір роздиранню - 250 – 300 мН; міцність на злам під час багаторазових перегинів до10 ч.п.п. На основі отриманих вище даних можна стверджувати, що було отримано жорстку целюлозу, яку можна застосовувати для виготовлення підпергаменту. Варіння за тривалості 120 хвилин проводити недоцільно, оскільки вже починається процес гідролізу, що призводить до так званого «чорного варіння».

    Переглянути
  • НАПІВФАБРИКАТИ ІЗ СОЛОМИ РІПАКУ

    На сьогоднішній день ми маємо актуальну проблему використання відходів сільського господарства, зокрема соломи злакових, запаси якої в Україні достатні, щоб збільшити виробництво паперу і картону приблизно у 2 – 2,5 рази. Відомо, що із недеревної рослинної сировини у світі виробляють вже близько 10% целюлози. Наприклад є відомості, що із соломи ріпаку можна виготовляти целюлозу, папір, картон та ін. У таких країнах як Великобританія, Угорщина, Іспанія, Португалія успішно застосовуються технології, за допомогою яких з 1 га ріпакового поля можна виготовити до 2 т паперу [1]. Для аналізу було взято саме цей вид сировини не тільки через його розповсюдженість, але й через практичне застосування в Україні. Метою даного дослідження було отримання напівфабрикатів із соломи ріпаку бісульфітним способом. Виходячи із літературних даних [2], за вмістом целюлози (близько 37%) дана сировина придатна для отримання напівфабрикатів для ЦПП. Варіння проводять розчином певного хімічного складу, в залежності від способу, а також технологічних умов. Для проведення варіння було приготовлено варильний розчин з концентрацією всього SO2 57 г/дм 3 за pH розчину 4,5. Далі у попередньо прогріту до кінцевої температури 160о С гліцеринову баню опускали заповнені січкою ріпаку і варильним розчином стальні автоклави і процес варіння продовжували відповідно 60; 90; 120 хвилин. В результаті аналізу волокнистого напівфабрикату було встановлено, що вихід зменшується із збільшенням тривалості варіння і становить відповідно від 56,6 до 37,7%, відповідно знижується вміст залишкового лігніну від 18,2 до 13,8%. Потрібно відзначити, що запропонованим способом було отримано, як напівцелюлозу, так і целюлозу із наступними показниками міцності: розривна довжина - 2400 – 4400 м; опір роздиранню - 250 – 300 мН; міцність на злам під час багаторазових перегинів до10 ч.п.п. На основі отриманих вище даних можна стверджувати, що було отримано жорстку целюлозу, яку можна застосовувати для виготовлення підпергаменту. Варіння за тривалості 120 хвилин проводити недоцільно, оскільки вже починається процес гідролізу, що призводить до так званого «чорного варіння».

    Переглянути